Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 21 лютого 2012 року матеріали справи за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 25 липня 2011 року,

Постановою старшого помічника Жмеринського транспортного прокурора від 15 лютого 2011 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 172 КК України за фактом грубого порушення законодавства про працю.

Згідно постанови помічника прокурора, начальник Вагонного депо ДТГО "Південно-Західна залізниця" ОСОБА_5 у період з 16.10.2009 року по 02.11.209 року, в порушення вимог законодавства про працю, а саме ст. 141 КЗпП України, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 1, 21, 22 Закону України "Про оплату праці", ст.ст. 50, 106 КЗпП України допустив перевищення працівниками встановленої законом 40-годинної тижневої тривалості робочого часу та на момент перевірки Жмеринською транспортною прокуратурою не здійснив оплату праці працівникам підприємства за роботу в надурочний час. Також згідно розпорядження ОСОБА_5, в порушення вимог ст. 32 КЗпП України, працівників підприємства без їх письмової згоди та попередження за два місяці про зміну істотних умов праці та режиму роботи, було зобов’язано з 16.09.2009 року по 01.12.2009 року працювати окрім денної роботи у нічні зміни, у зв’язку з виробничою необхідністю.

Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24 червня 2011 року задоволено скаргу ОСОБА_5, скасовано постанову старшого помічника Жмеринського транспортного прокурора від 15 лютого 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 172 КК України за фактом грубого порушення законодавства про працю.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25 липня 2011 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

В касаційній скарзі прокурор, який брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, порушує питання про скасування постанови місцевого суду та ухвали апеляційного суду і направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що місцевий суд в порушення вимог ст. 236-8 КПК України не дослідив з достатньою повнотою матеріали перевірки, які стали підставою для порушення кримінальної справи, та не дав належної правової оцінки наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи. Апеляційний суд не усунув порушень, допущених місцевим судом.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Суд першої інстанції, скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5, послався на те, що кримінальна справа порушена за відсутності достатніх даних, які б вказували на наявність в його діях ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.

При цьому судом обґрунтовано зазначено, що за результатами проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Вагонного депо Жмеринка ДТГО "Південно-Західна залізниця" (акт від 15.03.2010 року) та судово-економічної експертизи (висновок від 30.11.2010 року) порушень трудового законодавства зі сторони ОСОБА_5 виявлено не було. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 з працівниками підприємства, які працювали в надурочний час, проведено повний розрахунок та вони не мають з цього приводу жодних претензій матеріального чи морального характеру.

Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією прокурора, виніс мотивовану ухвалу, якою визнав постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою.

На думку колегії суддів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що постанова старшого помічника транспортного прокурора була винесена без достатніх підстав для порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 172 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які могли б бути підставами для скасування чи зміни постановлених у справі судових рішень, перевіркою справи в касаційному порядку не встановлено.

Керуючись статтями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 25 липня 2011 року, постановлені у справі за скаргою ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи, залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, – без задоволення.