Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 21 лютого 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 8 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2011 року щодо нього,

Вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 8 грудня 2010 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.12.2003 року за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільненого 26.04.2005 року в зв’язку з відбуттям покарання,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2011 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він приблизно о 22 годині 30 хвилин 31 липня 2010 року, перебуваючи по вул. Суходольній, 68 в м. Сімферополі, реалізуючи раптово виниклий умисел на відкрите заволодіння чужим майном, підійшов до раніше знайомої ОСОБА_6 та, застосувавши до неї насильство, що не є небезпечним для життя і здоров’я, відкрито викрав гаманець з грошима, чим заподіяв потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 1 800 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, порушує питання про скасування вироку місцевого суду і ухвали апеляційного суду та направлення справи на нове розслідування. Зазначає, що вирок ґрунтується на неправдивих і суперечливих показаннях потерпілої та свідків. Заперечує свою причетність до вчинення злочину.

Крім того, засуджений вказує на порушення права на захист, оскільки слідчий не призначив йому захисника та він не був ознайомлений з матеріалами досудового слідства.

Також посилається на однобічність та неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка заперечувала проти касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які суд всебічно, повно й об’єктивно дослідив, правильно оцінив.

Зокрема, винуватість ОСОБА_5 підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які повністю узгоджуються між собою, є послідовними та підтверджуються іншими доказами у справі, зокрема, даними протоколу огляду місця події, даними протоколів очних ставок між потерпілою ОСОБА_6 та ОСОБА_5, свідком ОСОБА_7 та ОСОБА_5, даними протоколів відтворення обстановки і обставин події з участю потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 Підстав вважати, що потерпіла або свідки обмовляють ОСОБА_5, у суду немає.

Дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані вірно.

Посилання засудженого на порушення його права на захист під час досудового слідства є безпідставними. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 під час ознайомлення в якості підозрюваного та обвинуваченого з правом на захист відмовився від послуг захисника та виявив бажання захищати свої права самостійно. В подальшому ОСОБА_5 відмовився від дачі показань в якості обвинуваченого та від ознайомлення з матеріалами досудового слідства, що засвідчується у відповідних протоколах підписами слідчого та двох понятих.

Покарання призначене ОСОБА_5 у повній відповідності до вимог ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Що стосується доводів засудженого ОСОБА_5 про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту досудового і судового слідства, то вони були ретельно перевірені апеляційним судом і на їх спростування з дотриманням вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду наведено відповідні аргументи. Дати іншу оцінку доказам, як про це ставиться питання у касаційній скарзі засудженого, а також скасувати вирок місцевого суду в зв’язку з однобічністю, неповнотою дізнання, досудового чи судового слідства або невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи касаційний суд згідно з чинним законодавством не вправі.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасування судових рішень по справі, не встановлено.

Керуючись статтями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 8 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого – без задоволення.