5-4306км11 Про службове підроблення звіту про відрядження, скоєне старшим оперуповноваженим сектору організації боротьби з незаконним обігом товарів РВ ПМ УПМ ДПА - 21.02.2012 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 21 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 березня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області від 26 травня 2011 року.

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків, строком на 2 роки.

На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він, будучи працівником правоохоронного органу, який здійснював функції представника влади, маючи спеціальне звання - майор податкової міліції, обіймаючи з 27 вересня 2005 року по 20 квітня 2007 року посаду старшого оперуповноваженого сектору організації боротьби з незаконним обігом товарів Чернігівського РВ ПМ УПМ ДПА в Чернігівській області, після повернення зі службових відряджень, які відбувались у період з 10 по 14 грудня 2005 року і з 24 по 28 грудня того ж року до м. Золотоноші, а з 16 по 22 грудня 2005 року до м. Артемівська, вніс до офіційних документів - звітів № № 791, 813, 839 про використання коштів, наданих на відрядження, завідомо неправдиві відомості про проживання в готелях "Зоря" і "Колос" м. Золотоноші, готелі "Ностальгія" м. Артемівська і готелі "Сатурн" м. Пирятина та витрати на проживання в них, хоча в зазначені періоди він у цих готелях не проживав.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просив скасувати вирок та ухвалу, а провадження по справі закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діяннях складу злочину. При цьому вказав на однобічність, неповноту та необ’єктивність досудового і судового слідства, невиконання вказівок постанови суду від 9 жовтня 2007 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав скаргу засудженого, просив змінити судові рішення, виключивши з нього призначене ОСОБА_1 додаткове покарання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Фактичні обставини справи, які були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України у касаційному порядку не підлягають.

Разом із тим, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 366 КК України, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю розглянутих у судовому засіданні і наведених у вироку доказів.

Зокрема, вони підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, даними, що містяться у висновках експертиз, протоколах пред’явлення фотознімків для впізнання та огляду речових доказів.

Усі наведені докази в повній мірі узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, а тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.

При цьому суд виконав вказівки, викладені як у постанові суду від 09 жовтня 2007 року, так і в ухвалі Верховного Суду України від 13 липня 2010 року.

Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог закону.

Дотримався суд і положень ст. 49 КК України, правильно вирішивши питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за закінченням строку давності.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції засудженого, аналогічні викладеним у касаційній скарзі, й правомірно визнав їх безпідставними, належним чином умотивувавши своє рішення.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 березня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області від 26 травня 2011 року щодо нього – без зміни.