Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
( Додатково див. вирок Іллічівського міського суду Одеської області (rs17721790) )
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого-судді
Шилової Т.С.,
суддів
Матієк Т.В., Широян Т.А.,
за участю прокурора
Вергізової Л.А.,
розглянула в судовому засіданні 21 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 15 липня 2011 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Цим вироком
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
- за ч. 2 ст. 201 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією предметів контрабанди.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладенням на нього обов’язку, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що в силу ст. 89 КК України є не судимий,
- за ч. 2 ст. 201 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією предметів контрабанди.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладенням на нього обов’язку, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
За ч. 3 ст. 212 КК України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виправдано за відсутністю в їх діях складу злочину.
В апеляційному порядку даний вирок не переглядався.
Як установив суд, 25 липня 2006 року ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з колишнім митним брокером ПП "Слава К" ОСОБА_6 та невстановленими слідством особами, направленою на переміщення через митний кордон України товарів у великих розмірах з приховуванням від митного контролю, прибув на територію митного посту "Іллічівськ" Одеської митниці на виконання умов договорів – доручення, укладених між керівниками ПП "ВКФ Л.У.Ч." та ПП "Слава К" і між ПП "Аурісана" та ПП "Слава К" для проведення митного оформлення товарів, що надійшли на адресу вказаних підприємств. На підставі заявок ПП "Слава К" на проведення ідентифікаційного догляду вантажів ОСОБА_5 у присутності інспекторів митниці візуально оглянув вміст кількох упаковок з кожного контейнера та повідомив інспекторів митниці про те, що наявний вантаж відповідає заявленому у товаро – супровідних документах. Після цього ОСОБА_5 подав інспекторам для підтвердження завершення огляду отримані ним від невстановленої особи 5 актів ідентифікаційного огляду від 25 липня 2006 року із внесеними до них завідомо неправдивими даними щодо кількості, найменування та вартості товарів.
Як встановлено, вказані акти було складено в офісному приміщенні ПП "Слава К" ОСОБА_6, який на момент їх складання будь - якого відношення до вантажів і діяльності зазначених вище приватних підприємств не мав.
Отримавши після проведення ідентифікаційного догляду достовірну інформацію про реальну кількість, найменування та вартість товару, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 подав начальнику відділу митного оформлення № 7 митного посту "Іллічівськ", як підставу до переміщення товарів через митний кордон України, складені та підписані невстановленою особою від його імені 5 вантажних митних декларацій із внесеними до них завідомо неправдивими даними. При цьому у даних документах було зазначено, що загальна вартість переміщених товарів складала 308 533,49 грн.
Однак, проведеним інспекторами ДМС України у період з 3 по 5 серпня 2006 року оглядом було встановлено фактичну невідповідність заявлених товарів по кількості, найменуванню та вартості. Відповідно до висновку судово – товарознавчої експертизи від 23 серпня 2006 року загальна вартість товарів складала 1 772 353,05 грн.
Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було пред’явлено обвинувачення у тому, що вони, усвідомлюючи що при переміщенні через митний кордон України товарів народного вжитку та електротехніки у великих розмірах необхідно сплатити за ці товари відповідні митні платежі і збори, за попередньою змовою між собою та невстановленими слідством особами вирішили умисно ухилитися від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. З цією метою ОСОБА_6 в офісному приміщенні ПП "Слава К" отримав від невстановленої слідством особи інвойси на поставку вантажів та бланки актів ідентифікаційного огляду. Надалі ОСОБА_6 всупереч вимогам чинного законодавства умисно вніс до 5 актів огляду від 25 липня 2006 року завідомо неправдиві дані щодо кількості, найменування та вартості товарів, на підставі яких невстановленими особами було складено та підписано від імені ОСОБА_5 5 вантажних митних декларацій, у яких було зазначено вартість переміщених товарів, що менша від їх фактичної вартості. Згідно проведеним розрахункам при переміщенні через митний кордон України зазначених товарів до сплати підлягали митні збори в сумі 3544,7 грн., податок на додану вартість у сумі 389 546,13 грн., мито в сумі 175 377, 52 грн., а всього на загальну суму 568 468,35 грн.
За ч. 3 ст. 212 КК України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було виправдано за відсутністю в їх діях складу злочину з підстав того, що вони не були суб’єктами оподаткування.
У касаційній скарзі прокурор порушив питання про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного засудженим покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про їх особу внаслідок м’якості. Зазначив, що судом не було взято до уваги конкретні обставини вчиненого злочину та суму збитків, завданих державі злочинними діями засуджених. Твердив, що суд безпідставно виправдав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 212 КК України, при цьому допустив суперечливість у власних висновках, чим істотно порушив кримінально – процесуальний закон.
У доповненні до касаційної скарги прокурор зазначив, що суд у вступній частині вироку правильно вказав про те, що ОСОБА_6 є особою, яка не має судимості в силу ст. 89 КК України, проте в мотивувальній частині помилково врахував, що він раніше судимий відповідно до вимог ст. 89 КК України, а тому вирок суду містить суперечності щодо даних про особу ОСОБА_6
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу з доповненнями, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред’явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, а також мотивовані висновки суду про відсутність події або складу злочину чи про недоведеність участі підсудного у вчиненні злочину.
Однак, як убачається з вироку, суд під час його постановлення зазначені вимоги закону належним чином не виконав.
Виправдовуючи ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 212 КК України, суд у вироку послався на те, що станом на 25 липня 2006 року ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_6 не займали посади на підприємствах, які б зобов’язували їх сплачувати митні платежі та збори за товар, а тому вони не є суб’єктами цього злочину.
Разом із тим, суд проігнорував висновки органу досудового слідства про те, що зазначений злочин, за версією обвинувачення, вчинено ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за попередньою змовою та спільно з невстановленими слідством особами. При цьому судом не враховано, що ОСОБА_6, працюючи на посаді митного брокера та неодноразово здійснюючи ідентифікаційний огляд і митне оформлення вантажів, був достовірно обізнаний про визначений чинним законодавством України порядок проведення митного оформлення товарів, у тому числі й про порядок сплати митних платежів і зборів. Також суд залишив поза увагою те, що ОСОБА_5, отримавши після проведення ідентифікаційного догляду достовірну інформацію про реальну кількість, найменування та вартість товару, подав для митного оформлення товарів складені та підписані невстановленою особою вантажні декларації із внесеними завідомо неправдивими даними щодо кількості, найменування та вартості товару. При цьому у даних документах було зазначено, що загальна вартість переміщених товарів складала 308 533 грн. 49 коп.
Суд не дав оцінки висновку судово – товарознавчої експертизи від 23 серпня 2006 року, згідно якої загальна вартість переміщених через митний кордон України товарів складала 1 772 353 грн. 05 коп. З них до сплати підлягали митні збори в сумі 3 544 грн. 70 коп., податок на додану вартість 389 546 грн. 13 коп., мито 175 377 грн. 52 коп., а всього до сплати підлягала сума в розмірі 568 468 грн. 35 коп., яка, за версією обвинувачення, не надійшла до державного бюджету внаслідок незаконних дій ОСОБА_5, ОСОБА_6, які діяли за попередньою змовою та у співучасті з невстановленими слідством особами. Усім цим обставинам суд не дав юридичної оцінки, чим порушив вимоги ст. 334 КПК України, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.
Слід визнати слушними доводи, викладені у доповненні до касаційної скарги прокурора, щодо суперечливості даних про особу засудженого ОСОБА_6, викладених у вступній та мотивувальній частинах вироку. Як убачається зі вступної частини вироку судом правильно вказано про те, що ОСОБА_6 є особою, що не має судимості в силу ст. 89 КК України. Погашення у нього судимості, як це передбачено зазначеною нормою кримінального закону, підтверджено матеріалами справи (т. 2 а.с. 123 – 128). Таким чином, посилання в мотивувальній частині вироку на судимість ОСОБА_6 є безпідставною. Тому доводи прокурора в цій частині є обґрунтованими і підлягають врахуванню судом при новому розгляді справи.
Виходячи з наведеного, вирок суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально – процесуального закону. При новому судовому розгляді справи необхідно перевірити дотримання органом досудового слідства вимог кримінально – процесуального закону та відповідність пред’явленого обвинувачення фактичним обставинам справи, ретельно дослідити всі докази, які підтверджують чи спростовують обвинувачення ОСОБА_5 і ОСОБА_6, дати їм у сукупності належну оцінку і, залежно від здобутих доказів, правильно кваліфікувати їх дії із визначенням виду співучасників та постановити законне й обґрунтоване рішення.
При новому розгляді справи суду необхідно звернути увагу й на зміни, внесені до ст. 201 КК України Законом України від 15 листопада 2011 року, і дати оцінку іншим доводам касаційної скарги прокурора, зокрема, щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та даним про особу засуджених.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 15 липня 2011 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
С у д д і:
Шилова Т.С.
Матієк Т.В.
Широян Т.А.