Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого судді Пойди М.Ф. суддів Квасневської Н.Д., Швеця В.А. за участю прокурора Казнадзея В.В. захисника ОСОБА_5

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 лютого 2012року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 23вересня 2011року.

Вироком Ворошиловського районного суду м. Донецька від 2 березня 2009 року ОСОБА_6, засуджено:

- за ч. 4 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі

строком на 8 років з конфіскацією всього особистого майна;

- за ч. 2 ст. 383 КК України у виді позбавлення волі строком на 5

років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29 квітня 2009 року вирок місцевого суду змінено. ОСОБА_6 засуджено за ч.4 ст. 189 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією всього особисто належного майна;

- за ч.2 ст. 383 КК України до покарання у виді позбавлення волі

строком на 4 роки.

В силу ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом

поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією особисто належного майна.

Згідно з ухвалою Верховного Суду України від 23 лютого 2010 року вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду в частині засудження ОСОБА_6 за ч.4 ст. 189 КК України скасовано, справу в цій частині закрито. ОСОБА_6 вважається засудженим за ч. 2 ст. 383 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 23вересня 2011року відмовлено у задоволенні заяви захисника про звільнення ОСОБА_6 від кримінального покарання внаслідок акту амністії.

В апеляційному порядку постанова місцевого суду не переглядалась.

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону в звязку з не взяттям до уваги судом характеру трьох дисциплінарних стягнень, накладених адміністрацією колонії на засудженого, які не оскаржені, порушує питання про скасування оскаржуваного судового рішення та застосування акту амністії до засудженого.

Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав касаційну скаргу, прокурора, який просив залишити постанову суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні заяви захисника про звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році» (3680-17) суд послався на те, що ОСОБА_6 є злісним порушником установленого порядку відбування покарання, оскільки до нього протягом року застосовано три дисциплінарні стягнення у виді догани, тому відповідно до п. «є» ст. 7 зазначеного Закону амністія до нього не застосовується.

З матеріалів справи вбачається, що стягнення на ОСОБА_6 були накладені 29 червня 2011 року, 15 липня 2011 року, 19 липня 2011 року за зберігання заборонених предметів.

Проте суд у постанові не зазначив, за які саме проступки були накладені на засудженого ОСОБА_6 стягнення, коли ці проступки були виявлені та чи не порушені передбачені ст. 134 ч.3 КВК України строки накладення стягнень. Відсутні у постанові суду і дані про те, що виявлені у засудженого ОСОБА_6 предмети є предметами, зберігання яких заборонено.

Таку постанову не можна вважати законною, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати викладене і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 23вересня 2011року - скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.