Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого судді Пойди М.Ф. суддів Квасневської Н.Д., Швеця В.А. за участю прокурора Міщенко Т.М. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 лютого 2012року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 3грудня 2010року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23червня 2011року щодо ОСОБА_6

Зазначеним вироком

ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого

- засуджено за ч.1 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком 2 роки з покладенням обовязком, передбаченим ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ТОВ «ПОСАД» на користь ОСОБА_10 32 879 грн. 43 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 40 000 гривень в рахунок компенсації моральної шкоди заподіяної злочином.

Постановлено стягнути з ТОВ Фірма «ПОСАД» на користь

ОСОБА_8 - 12884 гривень 12 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 гривень в рахунок компенсації моральної шкоди заподіяної злочином.

Постановлено стягнути з ОСОБА_9 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області 812 гривні 59 копійок в рахунок відшкодування витрат на проведення автотехнічної експертизи.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23червня 2011вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_9 засуджено за те, що він 2 лютого 2010, близько 8:00. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем «TATA» р.н. НОМЕР_1, що належить ТОВ фірма «Посад», слідував по шляхопроводу через вул. Електровозну в м. Харкові, з боку пр. Московського в напрямку вул. Роганській зі ??швидкістю 50 км / год. проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2106», що рухався у зустрічному напрямку, під керуванням водія ОСОБА_7, в результаті чого ОСОБА_7 спричинені тяжкі тілесні ушкодження, а пасажиру ОСОБА_8 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

У касаційній скарзі директор ТОВ фірми «ПОСАД» ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами ст. 64 КПК України в частині недоведеності понесених потерпілими матеріальних збитків, стягнутих з ТОВ Фірми «ПОСАД», порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень, направлення справи на новий судовий розгляд та зупинення виконання вироку.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив виключити із суми відшкодування збитків суми, внесені до благодійного фонду «Меценат», перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку. Тому вона повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 377 КПК України. У ній мають бути наведені мотиви постановленого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, повинні бути проаналізовані та жоден із них не повинен залишитися без відповіді.

Однак, як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд при розгляді справи по апеляції ОСОБА_5 зазначених вимог закону не дотримався.

Зокрема, в апеляції, яка аналогічна доводам касаційної скарги, вказується на те, що судом безпідставно стягнута сума на відшкодування витрат на лікування, оскільки надані фіскальні чеки не дають змоги ідентифікувати їх такі, що свідчать про витрати на лікування ОСОБА_10 та ОСОБА_8 для реабілітації внаслідок тілесних ушкоджень, завданих під час ДТП; невірне визначення розміру шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля, оскільки висновком експерта не визначалась вартість ряду деталей та агрегатів; помилковість висновків суду про необхідність відшкодування втраченого заробітку, оскільки потерпілі отримували допомогу по тимчасовій втраті працездатності.

З ухвали вбачається, що апеляційний суд суті всіх зазначених в апеляції доводів не навів, ретельно їх не перевірив і не проаналізував, переконливої відповіді на них не дав, а лише обмежився загальною фразою про те, що доводи апеляції були предметом перевірки судом першої інстанції та не знаходять підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, ухвалу не можна визнати законною, тому вона підлягає скасуванню з направленням матеріалів на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23червня 2011року щодо ОСОБА_6 в частині стягнення з ТОВ Фірма «Посад» відшкодування збитків на користь потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_8 скасувати, а справу в цій частині направити на новий апеляційний розгляд.

В решті зазначену ухвалу залишити без зміни.