5-935км12 Про заволодіння чужим майном у великих розмірах з корисливих мотивів, скоєне шляхом обману і зловживання довірою потерпілого - 16.02.2012 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 16 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 01 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 31 травня 2011 року щодо нього.

Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 01 жовтня 2009 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ст. 190 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він в період часу з 19 по 22 травня 2007 року, перебуваючи на території Цюрупинська Херсонської області, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману і зловживанням довірою, яке проявилося в переконанні ОСОБА_2 у виконанні ним зобовязань по оформленню митних документів на відправку в Російську Федерацію ріпчастого луку у кількості 60 тон, без відома потерпілого заволодів частиною вказаного товару у кількості 40 тон ріпчастого луку, вартістю 1 грн. 80 коп. за кілограм, на загальну суму 72000 грн., що є великим розміром, яким розпорядився на власний розсуд, присвоївши гроші за реалізацію даного товару, чим завдав матеріальної шкоди потерпілому на вказану суму.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 31 травня 2011 року вказаний вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін, а апеляцію адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого - без задоволення.

У касаційній скарзі засуджений вказує на істотні порушення вимог кримінально процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, що суттєво вплинули на кваліфікацію його дій, та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості, зазначаючи, що судами не враховано всі обставини справи, а також ряд обставин, що помякшують його покарання, - він має на утриманні малолітню доньку, раніше не судимий та його безпечність для суспільства. Засуджений просить скасувати судові рішення, справу направити на додаткове розслідування або перекваліфікувати його дії на ст. 190 ч.1 КК України та обмежитися відбутим строком покарання чи призначити покарання, не повязане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про заперечення проти касаційної скарги та законність і обґрунтованість судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою у великих розмірах за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам і підтверджений зібраними у встановленому законом порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом першої інстанції і детально викладені у вироку, і такий висновок є вірним.

Відповідно до ст. 398 ч.3 КПК України до компетенції касаційного суду не входить перевірка наявності обставин, зазначених у статтях 368 і 369 КПК України, а саме однобічності або неповноти досудового слідства чи судового розгляду та невідповідності викладених у вироку суду першої інстанції висновків фактичним обставинам справи. Тому доводи касаційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи не є предметом дослідження і перевірки судом касаційної інстанції.

За змістом ст. 67 КПК України оцінка доказів є виключно компетенцією суду, який постановив вирок. При перевірці матеріалів справи колегія суддів прийшла до висновку, що суд дотримався вказаних вимог закону, та не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили б під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого. Дії засудженого за ст. 190ч.3 КК України кваліфіковані правильно.

Суд апеляційної інстанції доводи апеляції захисника засудженого, які аналогічні тим, що наведені засудженим в касаційній скарзі щодо недоведеності вини ОСОБА_1 Також апеляційною інстанцією перевірені і доводи апеляції щодо відсутності в діях засудженого складу злочину. Своє рішення суд апеляційної інстанції належним чином мотивував і його ухвала відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Доводи касаційної скарги засудженого щодо істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону на досудовому слідстві і при розгляді справи в суді є безпідставні і не відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Згідно матеріалів справи кримінальна справа порушена, а досудове слідство проведено в порядку і відповідно до вимог КПК України (1001-05) із встановленням обставин, які підлягають доказуванню у кримінальній справі.

На досудовому слідстві для захисту інтересів ОСОБА_1 був допущений адвокат ОСОБА_4, проте ОСОБА_1 після розяснення йому його прав від послуг захисника відмовився і виявив бажання захищати свої інтереси самостійно, оскільки має вищу юридичну освіту. (56-58,60-62,67)

При розгляді справи в суді захист інтересів ОСОБА_1 здійснювали адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також захист своїх інтересів він здійснював самостійно. Отже, право на захист засудженого порушено не було.

Суд першої інстанції безпосередньо допитав потерпілого, свідків, дослідив інші докази у справі.

Таким чином, істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

Доводи касаційної скарги засудженого про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки суду першої інстанції щодо призначеного ОСОБА_1 покарання.

При призначені засудженому покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Так, суд першої інстанції врахував, що злочин, у вчинені якого ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено, є тяжким, він раніше не судимий, характеризується посередньо, має на утриманні неповнолітню дитину. Враховано і обставину, що помякшує покарання, - часткове відшкодування матеріальної шкоду потерпілому.

Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано призначив засудженому покарання на строк ближчий до мінімальної межі санкції ст. 190 ч.3 КК України, а прийняте рішення належним чином мотивував.

Отже, покарання засудженому призначено судом першої інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги, скасування судових рішень і направлення справи на нове розслідування або перекваліфікації дій засудженого і помякшення покарання не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 01 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 31 травня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.