5-3347км11 Про незаконне ввезення з Російської Федерації в Україну товарів у великих розмірах, шляхом переміщення їх через митний і державний кордон України з приховуванням від митного контролю - 14.02.2012 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 14 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та засудженої ОСОБА_1 на вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 31 травня 2011 року.

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, не судиму,

засуджено за ч. 2 ст. 201 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

Громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 201 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_4 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_4 визнано винними та засуджено за вчинення злочину за наступних обставинах.

Так, у травні - червні 2008 року, ОСОБА_4, будучи генеральним директором і засновником ТОВ "Нові технології плюс", діючи умисно, з метою незаконного ввезення з Російської Федерації в Україну товарів у великих розмірах, шляхом переміщення їх через митний і державний кордон України з приховуванням від митного контролю, вступив у попередню змову з провідником пасажирського потягу № 10/9 сполученням "Москва-Донецьк" Донецької залізниці ОСОБА_1, яка за матеріальну винагороду в сумі 1 000 доларів США отримала в м. Москві Російської Федерації від осіб-контрагентів товар – технічні засоби, призначені для попередження несанкціонованого отримання інформації з використанням малогабаритних радіопередавачів, а також для захисту від радіокерованих вибухових пристроїв, для дистанційного виявлення шкідливих речовин в закритих ємкостях, для формування і випромінювання в ефір радіосигналів, імітуючих роботу радіопередавальних пристосувань, загальною вартістю 30 319, 69 грн., та 19 червня 2008 року здійснила його переміщення через митний і державний кордон України з Російською Федерацією з приховуванням від митного контролю.

У касаційних скаргах:

- захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просила змінити вирок та ухвалу щодо її підзахисного у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, звільнивши від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та на підставі ст. 69 КК України – не призначивши конфіскацію майна. Свої вимоги мотивувала тим, що суд призначив покарання, яке не відповідає вимогам ст. 65 КК України, не врахувавши в достатній мірі дані про особу її підзахисного. Крім того, захисник ОСОБА_3 зазначила, що суди в порушення вимог ст. 22 КПК України, повно, всебічно та об’єктивно не дослідили матеріали справи, не проаналізували та не відобразили у судових рішеннях докази вини, не дали об’єктивної оцінки фактичним обставинам справи;

- захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 просив скасувати вирок та ухвалу щодо його підзахисної, закривши провадження по справі, або змінити судові рішення, звільнивши її від відбування призначеного покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Свої вимоги захисник ОСОБА_2 мотивував тим, що у ОСОБА_1 з ОСОБА_4 не було попередньої домовленості на вчинення злочину, вирок не відповідає вимогам статей 324, 334, 335 КПК України, крім того, суд не в повній мірі врахував усі дані про особу засудженої, на підставі яких можливе застосування ст. 75 КК України;

- засуджена ОСОБА_1 просила змінити вирок та ухвалу у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину, даним про її особу, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та на підставі ст. 69 КК України – не призначивши конфіскацію майна, посилаючись, зокрема, на те, що вона сама виховує неповнолітню дитину.

Крім того, засуджені подали клопотання про закриття щодо них кримінальної справи у зв’язку з декриміналізацією злочину, за який вони засуджені.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_1 на підтримання поданих скарг та клопотань, пояснення прокурора про закриття кримінальної справи за декриміналізацією, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, які містили касаційні скарги та заяви засуджених, колегія суддів дійшла висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до положень ст. 58 Конституції України та ч. 1 ст. 5 КК України закон, який скасовує або пом’якшує відповідальність, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набуття таким законом чинності.

Законом України від 15 листопада 2011 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності" (4025-17) , який набрав чинності 17 грудня 2011 року, диспозицію ст. 201 КК України викладено у новій редакції, згідно з якою контрабандою визнається переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

За вироком суду ОСОБА_4 і ОСОБА_1 здійснювали переміщення товарів, які не входять до переліку, встановленого статтею 201 КК України ( в редакції 15.11.2011 року).

Отже, дії ОСОБА_4 і ОСОБА_1 не містять складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201 КК України.

Відповідно до ст. 400-1 КПК України касаційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.

Тому судові рішення щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_1 підлягають скасуванню, а справа щодо них – закриттю у зв’язку з декриміналізацією злочинного діяння.

Разом із тим, оскільки в діях ОСОБА_4 і ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, колегія суддів вважає за необхідне рекомендувати суду першої інстанції вирішити у відповідності до ч. 4 ст. 6 КПК України питання про направлення відповідних матеріалів органу ( посадовій особі ), уповноваженому розглядати справу про такі адміністративні правопорушення.

Керуючись статтями 395, 396, 400-1 КПК України, колегія суддів

Касаційні скарги захисника ОСОБА_2, засудженої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 31 травня 2011 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_1 скасувати, справу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України закрити за відсутності в їх діяннях складу злочину.

Рекомендувати суду першої інстанції вирішити у відповідності до ч. 4 ст. 6 КПК України питання про направлення відповідних матеріалів органу ( посадовій особі ), уповноваженому розглядати справу про такі адміністративні правопорушення.