Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Григор’євої І.В.,

суддів: Британчука В.В., Єленіної Ж.М.,

за участю прокурора Деруна А.І.,

розглянула 14 лютого 2012 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 травня 2011 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, неодноразово судимого останнього разу — засудженого вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 1 квітня 2005 року за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, звільненого з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк покарання тривалістю шість місяців три дні 25 липня 2007 року на підстав постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2007 року,

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та з покладенням обов’язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ст. 76 КК.

Ухвалено рішення про речові докази та судові витрати.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 31 березня 2011 року близько 09:00 на загальному балконі дев’ятого поверху будинку № 15 корпусу № 1 по вул. Червонозорівській у м. Кіровограді виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб — кустарно виготовлений препарат з ефедрину, вагою у перерахунку на суху речовину 0,253 г, ін’єкційний шприц із яким незаконно зберігав при собі для власного вживання до 09:20 того ж дня, коли був затриманий працівниками міліції.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини й правильності кваліфікації діяння засудженого, просив вирок місцевого суду скасувати і направити справу на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, оскільки вважав, що суд першої інстанції не врахував попередніх судимостей ОСОБА_1 та даних про його особу, зокрема перебування засудженого на обліку в наркологічному диспансері.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши справу, обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Подія злочину, доведеність винності ОСОБА_1 у його вчиненні, кримінально-правова оцінка діяння за ч. 1 ст. 309 КК відповідно до вимог ст. 395 КПК не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржувались.

З урахуванням того, що за висновком судово-хімічної експертизи № 395 від 11 квітня 2011 року до складу кустарно виготовленого препарату з ефедрину, виготовленого засудженим, який він зберігав при собі, входив особливо небезпечний наркотичний засіб ефедрон (меткатинон) вагою 0,53 г, кваліфікація діяння засудженого не змінюється у зв’язку з виключенням зі списку № 1 "Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено" таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. N 770 (770-2000-п) (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ від 12.12.2002 (1890-2002-п) , 04.06.2008 (518-2008-п) , 02.12.2009 (1298-2009-п) , 31.05.2010 (373-2010-п) , 05.01.2011 (4-2011-п) , 02.03.2011 (327-2011-п) , від 27.07.2011 (796-2011-п) , від 05.10.2011 (1050-2011-п) ), кустарно виготовленого препарату з ефедрину.

Що стосується доводів у касаційній скарзі про м’якість призначеного засудженому покарання, то, на думку колегії суддів, вони є безпідставними, оскільки призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК, а рішення про звільнення від його відбування — ст. 75 КК, а також вчиненому та особі засудженого; покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження нових злочинів.

При призначенні засудженому покарання суд, мотивуючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від його відбування з випробуванням, послався на те, що враховує ступінь тяжкості злочину, такі пом’якшуючі покарання обставини, як: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також позитивну характеристику за місцем проживання, захворювання на тяжку хворобу (туберкульоз).

Було враховано судом і рецидив злочинів як обставину, що обтяжує покарання.

Сам факт притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності у минулому не може бути в цьому випадку достатньо переконливим доводом для визнання призначеного йому покарання м’яким, а звільнення від його відбування з випробуванням — неправильним, адже за ті злочини він уже отримав покарання, яке повністю відбув.

Тому з урахуванням наведених обставин і даних про особу засудженого, на думку колегії суддів, не має підстав вважати, що призначене засудженому покарання є м’яким і він має відбувати покарання виключно у місцях позбавлення волі.

Отже, касаційна скарга прокурора як необґрунтована задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 395, 396 КПК, колегія суддів

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 травня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора — без задоволення.