Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 9 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_5 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 3 серпня 2011 року щодо ОСОБА_6

Цією постановою, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

відповідно до ст. 89 КК України не судимого, звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 128 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу щодо нього закрито.

Згідно з постановою ОСОБА_6 14 березня 2005 року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння у кафе "Катюша" у м. Маріуполі, самовпевнено не передбачаючи наслідків, які міг і мав передбачити та запобігти їх, з метою показати фокус, вдарив себе по голові порожньою скляною пляшкою і розбив її. Осколок цієї пляшки попав в око ОСОБА_5, яка сиділа за сусіднім столиком. Внаслідок цього потерпіла ОСОБА_5 отримала тяжке тілесне ушкодження – сліпоту правого ока і стійку втрату працездатності у розмірі 35 %.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_5 посилається на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_6 Вважає, що в його діях міститься ще й склад злочину, передбачений ст. 296 КК України. Зазначає, що він укривався від слідства в жовтні-листопаді 2005 року, тому строки давності переривались. Просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав судові рішення законними й обґрунтованими й просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання.

З матеріалів справи убачається, що досудовим слідством ОСОБА_6 обвинувачувався, а судом визнаний винним у спричиненні потерпілій 14 березня 2005 року тяжкого тілесного ушкодження з необережності. Цей злочин згідно з ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості. На даний час строк давності вчинення цього злочину сплинув. ОСОБА_6 погодився на закриття справи з цієї підстави, яка не є реабілітуючою. Тому суд обґрунтовано задовольнив клопотання захисника засудженого про закриття справи на підставі ст. 49 КК України.

Відповідно до вимог ст. 275 КК України розгляд справи провадиться тільки в межах пред’явленого обвинувачення.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_6 кваліфіковано правильно.

Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не виявлено.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції представника потерпілої, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, й правильно визнав їх необґрунтованими, їх належним чином перевірено й спростовано.

Отже, підстав для скасування або зміни судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 3 серпня 2011 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 – без задоволення.