Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлової С.О.

суддів Квасневської Н.Д., Кульбаби В.М.,

за участю прокурора Гошовської Ю.М.

розглянула у судовому засіданні 9 лютого 2012 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 1 грудня 2010 року засуджено

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого 10 вересня 1999 року за ст. 94 КК України на 9 років 6 місяців позбавлення волі,

- за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 317 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно ОСОБА_2 визначено покарання у виді позбавлення волі на 5 років з конфіскацією майна.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, щодо якого судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31 березня 2011 року вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що він, на початку жовтня 2009 року у лісопосадці в районі м. Щолкіно Ленінського району Автономної Республіки Крим незаконно придбав - зірвав з кущів дикоростучої коноплі верхівки з суцвіттями, які незаконно зберігаючи при собі, приніс за місцем свого проживання у квартиру АДРЕСА_1, де висушив, подрібнив, розклав у 7 сірникових коробочок, які зберігав за місцем свого проживання, і частково вжив. 14 вересня 2009 при проведенні огляду за місцем проживання ОСОБА_2 були виявлені і вилучені сірникові коробочки з речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом, масою 2.60 гр і 2.63 гр у перерахунку на суху вагу, який ОСОБА_2 зберігав без мети збуту.

14 жовтня 2010 року приблизно о 12 год., ОСОБА_2, перебуваючи за місцем свого проживання, за попередньою змовою з ОСОБА_3 щодо спільного виготовлення наркотичного засобу, з метою збуту їх ОСОБА_4, передав ОСОБА_3 частину наявного у нього наркотичного засобу каннабісу, а останній на виконання попередньої домовленості, подрібнив його, змішав з наявним у нього наркотичним засобом і передав ОСОБА_2, який помістив його у виготовлений ним раніше саморобний пристрій для вживання наркотичного засобу, після чого засуджені незаконно збули особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс ОСОБА_4, передавши останньому пристрій з наркотичним засобом для вживання.

Крім того, ОСОБА_2 14 жовтня 2010 року приблизно о 12 год., перебуваючи за місцем свого проживання, разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вжив шляхом куріння наркотичний засіб, надавши зазначеним особам наркотичний засіб, пристрій та приміщення для вживання наркотичного засобу. Після чого продовжив зберігати зазначений пристрій із залишками наркотичного засобу на його стінках, який є особливо небезпечним наркотичним засобом - смолою канабісу масою 0,19 гр.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 порушує питання про зміну судових рішень щодо нього. Просить скасувати його в частині засудження за ч. 2 ст. 307 КК України, а в іншій частині – пом’якшити покарання та звільнити від його відбування на підставі ст. 75 КК України. Посилається на неправильне застосування кримінального закону, порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічність і неповноту досудового і судового слідства, що потягло його безпідставне засудження за ч. 2 ст. 307 КК України. Вважає, що висновок суду про вчинення ним злочину за попередньою змовою з ОСОБА_3 є необґрунтованим і не підтверджується наявними у справі доказами. Крім того, вважає, що суд не взяв до уваги усі обставини, що пом?якшують покарання, тому призначив несправедливо суворе покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні необхідно відмовити з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 317 КК України у касаційній скарзі не оспорюється.

Доводи засудженого про неправильне застосування кримінального закону у зв?язку із необгрунтованим, на його думку, засудженням за ч. 2 ст. 307 КК України, є безпідставними, оскільки перевірялися судами першої та апеляційної інстанцій і визнані такими, що суперечать матеріалам кримінальної справи.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, доводи засудженого ОСОБА_2 про неправильне застосування кримінального закону у зв?язку із необґрунтованим, на його думку, засудженням за ч. 2 ст. 307 КК України, були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції за доводами апеляції захисника засудженого, та обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам справи.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, який, дослідивши докази в судовому засіданні, проаналізувавши показання засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_4, їх первинні показання, у яких вони повністю визнавали вину в повному обсязі пред?явленого обвинувачення, явку з повинною ОСОБА_3, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дані протоколів очних ставок між засудженими, відтворення обстановки і обставин події, дійшов обгрунтованого висновку про участь ОСОБА_2 у збуті ОСОБА_4 наркотичного засобу за попередньою змовою з ОСОБА_3 Таким чином, суд повно і всебічно дослідив зібрані у справі докази, дав їм належну оцінку та правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням даних про особу засудженого, ступеню тяжкості вчинених злочинів, конкретних обставин справи. Суд взяв до уваги рецидив злочину, характеристику засудженого за місцем проживання, та обрав покарання у межах санкцій закону. Покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Підстав для звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Розглядаючи справу щодо ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції, дотримався вимог ст. 377 КПК України, належним чином проаналізував всі доводи апеляції щодо незаконності вироку суду першої інстанції, дав вичерпну відповідь на всі доводи апеляції і обґрунтовано залишив її без задоволення.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи за касаційною скаргою засудженого не встановлено порушень судом першої або апеляційної інстанцій при розгляді справи щодо ОСОБА_2 вимог кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів обґрунтованість та законність постановлених у справі судових рішень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 1 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31 березня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.