Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Сингаївської А.О.,

розглянула у судовому засіданні 9 лютого 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 4 січня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 27 травня 2011 року.

Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 4 січня 2011 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого 8 вересня 2006 року Дружковським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 19листопада 2007 року умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 12 днів,

визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі вимог ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, раніше не судиму,

визнано винною та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі вимог ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 2 роки та покладенням на неї обовязків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше не судимого,

визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі вимог ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 2 роки та покладенням на ньго обовязків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, раніше не судимого,

визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, раніше не судимого,

визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Також, вироком суду вирішені питання щодо заявлених цивільних позовів та речових доказів по справі.

За обставин встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_6 як самостійно, так і за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у період з 4 серпня 2008 року по 7 травня 2010 року вчинили на території м. Краматорська 28 злочинів проти власності. ОСОБА_3 засуджено за те, що вона за попередньою змовою з ОСОБА_6 проникли до квартири АДРЕСА_1, звідки викрали майно ОСОБА_8 на загальну суму 7225,75 грн. ОСОБА_2 засуджено за те, що він за попередньою змовою з ОСОБА_6. ОСОБА_7, ОСОБА_4 вчинив 26 злочинів проти власності. ОСОБА_7 судом першої інстанції засуджено за те, що він вчинив 7 корисливих злочинів за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ОСОБА_4 засуджено за те, що він за попередньою змовою з ОСОБА_2 вчинив 8 злочинів проти власності.

Так, 23 січня 2010 року приблизно о 18 годині ОСОБА_6 шляхом проникнення викрав майно ОСОБА_9 на суму 2750 грн.

7 квітня 2010 року приблизно о 12 годині ОСОБА_6 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, шляхом проникнення викрали майно ОСОБА_10 на суму 7225,75 грн.

12 квітня 2010 року приблизно о 12 годині ОСОБА_6 повторно, шляхом проникнення, викрав майно ОСОБА_11 на суму 598,65 грн.

12 квітня 2010 року приблизно о 14 годині ОСОБА_6 повторно, шляхом проникнення, викрав майно ОСОБА_12 на суму 2143 грн.

13 квітня 2010 року приблизно о 12 годині ОСОБА_6 повторно, шляхом проникнення, викрав майно у ОСОБА_13 на суму 3385 грн.

21 квітня 2010 року приблизно о 12 годині ОСОБА_6 повторно, шляхом проникнення, викрав майно у ОСОБА_14 на суму 18626 грн.

23 квітня 2010 року приблизно о 12 годині ОСОБА_6 повторно, шляхом проникнення, викрав майно ОСОБА_15 на суму 1178 грн.

24 квітня 2010 року приблизно о 14 годині ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_7, повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_16 на суму 3906 грн.

27 квітня 2010 року приблизно о 10 годині ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_2, повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_17 на суму 10061,70 грн.

29 квітня 2010 року приблизно о 12 годині ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_2, повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_54 на суму 1836,68 грн.

29 квітня 2010 року приблизно о 14 годині ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_2, повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_19 на суму 5347,16 грн.

30 квітня 2010 року приблизно о 14 годині ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_2, повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_20 на суму 1615,11 грн.

1 травня 2010 року приблизно об 11 годині ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_7, повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_21 на суму 9785,40 грн.

2 травня 2010 року приблизно о 12 годині ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_7, повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_22 на суму 3573,75 грн.

4 травня 2010 року приблизно о 14 годині ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_7, повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_23 на суму 13526,29 грн.

22 квітня 2010 року приблизно об 11 годині ОСОБА_6 повторно, шляхом проникнення, викрав майно ОСОБА_24 на суму 185 грн.

24 квітня 2010 року приблизно об 11 годині ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_7, повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_25 на суму 225 грн.

24 квітня 2010 року приблизно о 16 годині ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_7, повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_26 на суму 4370 грн.

28 квітня 2010 року приблизно об 11 годині ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_7, повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_27 на суму 258 грн.

28 квітня 2010 року в період часу з 12 години 55 хвилин до 14 години ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_2, повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_28 на суму 500 грн. та майно ОСОБА_29 на суму 120грн., а всього викрали матеріальних цінностей на загальну суму 620 грн.

30 квітня 2010 року приблизно об 11 годині ОСОБА_6 в змові з ОСОБА_2 повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_30 на суму 1535 грн.

3 травня 2010 року приблизно об 11 годині ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_2, повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_31 на суму 1030 грн.

5 травня 2010 року в період часу з 14,30 год. до 17 год. ОСОБА_6 в змові з ОСОБА_2 повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_32 на суму 120 грн., майно ОСОБА_33 на суму 180грн., майно ОСОБА_34 на суму 395 грн., а всього викрали матеріальних цінностей на загальну суму 695 грн.

5 травня 2010 року в проміжок часу з 12,15 год. до 17,40 год. ОСОБА_6 в змові з ОСОБА_2 повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_35 на суму 340 грн.

5 травня 2010 року, в проміжок часу з 11,30 год. до 19 год. ОСОБА_6 в зговорі з ОСОБА_2 повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_36 на суму 405 грн.

5 травня 2010 року в період часу з 15 год. по 17 год. ОСОБА_6 в змові з ОСОБА_2 повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_37 на суму 4110 грн. і майно ОСОБА_38 на суму 1200 грн., а всього викрали матеріальних цінностей на загальну суму 5310 грн.

7 травня 2010 року приблизно о 12 годині ОСОБА_6 в змові з ОСОБА_2 повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_39 на суму 1530 грн.

7 травня 2010 року приблизно о 12,20 год. ОСОБА_6 в змові з ОСОБА_2 повторно, шляхом проникнення, викрали майно ОСОБА_40 на суму 7190 грн.

4 серпня 2009 року приблизно в 0,30 год. ОСОБА_4 вступив в змову з ОСОБА_2 і викрали з автомобіля матеріальні цінності ОСОБА_41 на суму 3842,37 грн.

14 серпня 2009 року приблизно в 0,00 год. ОСОБА_4 повторно з ОСОБА_2 викрали з автомобіля матеріальні цінності ОСОБА_42 на суму 1163,22 грн.

2 вересня 2009 року приблизно в 0,00 год. ОСОБА_4 і ОСОБА_2 повторно викрали з автомобіля матеріальні цінності ОСОБА_43 на суму 3123,20 грн.

2 вересня 2009 року приблизно о 23 годині ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4 повторно викрали майно ОСОБА_44 на суму 1260 грн.

10 вересня 2009 року приблизно в 0,30 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4 повторно викрали майно ОСОБА_45 на суму 2648,18 грн.

16 вересня 2009 року приблизно о 1,00 год. ОСОБА_2 в змові з ОСОБА_4 повторно викрали з автомобіля майно ОСОБА_46 на суму 2412,80 грн.

2 жовтня 2009 року приблизно о 1 годині ОСОБА_2 в змові з ОСОБА_5 повторно викрали з автомобіля майно ОСОБА_47 на суму 2258 грн.

6 жовтня 2009 року приблизно о 1 годині 30 хвилин ОСОБА_2 в змові з ОСОБА_5 повторно викрали з автомобіля матеріальні цінності ОСОБА_48 на суму 1724,80 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 травня 2011 року вирок Краматорського міського суду Донецької області від 4 січня 2011 року залишений без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини засуджених та кваліфікацію їх дій, порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень у звязку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєних злочинів та особам засуджених внаслідок мякості, неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Вважає, що судом не взято до уваги обставини скоєних засудженими злочинів, їх тяжкість та кількість. Суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 334 КК України, в мотивувальній частині вироку належним чином не мотивував рішення про призначення засудженій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання з випробуванням. Призначаючи покарання засудженим ОСОБА_49, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 суд не врахував, крім іншого, розмір матеріальної шкоди, заподіяної ними потерпілим, яку не відшкодовано. На вказані порушення не звернув уваги і суд апеляційної інстанції.

Захисник ОСОБА_1 в касаційній скарзі порушує питання про зміну оскаржуваних судових рішень в частині засудження ОСОБА_2 та призначити його підзахисному покарання із застосуванням вимог ст. ст. 69-1, 75 КК України, звільнивши його від покарання з іспитовим строком 3 роки. Вважає, що призначене засудженому ОСОБА_2 покарання не відповідає тяжкості скоєних ним злочинів та особі засудженого. Також, при призначенні покарання суд не врахував та не дав належної оцінки усім помякшуючим вину обставинам та стану здоровя засудженого.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Сингаївської А.О., яка підтримала доводи касаційної скарги прокурора і просила вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, а в задоволенні касаційної скарги захисника відмовити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора та касаційна скарга захисника задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України, при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370- 372 КПК України. Відповідно до змісту зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінально закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Як вбачається зі змісту вироку, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винності засуджених ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України. Правильність цього висновку і кваліфікація дій засуджених у касаційному порядку не оскаржуються.

Згідно вимог ст. ст. 50, 65, 75 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що помякшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідне й достатнє для виправлення винної особи, а також запобігання вчиненню злочинів як нею, так і іншими особами. Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням можливе, якщо суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Призначаючи засудженим покарання та звільняючи ОСОБА_50 та ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, обставини, що помякшують покарання повне визнання своєї вини, щире каяття, а також наявність у ОСОБА_50 на утриманні неповнолітньої дитини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особи засуджених:

? ОСОБА_6 раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

? ОСОБА_7 раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні бабусю 1922 року народження, страждає виразковою хворобою;

? ОСОБА_2 раніше не судимий, має не зняту та не погашену судимість, за місцем мешкання характеризується задовільно, перебуває на обліку в наркологічному диспансері з діагнозом вживання каннобіоїдів з шкідливими наслідками;

? ОСОБА_3 раніше не судима, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину 2002 року народження;

Виходячи з конкретних обставин справи, суд обрав засудженим покарання у межах санкцій ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, та дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 без ізоляції їх від суспільства, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк. З даним висновком погодився і суд апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги прокурора про мякість призначеного засудженим покарання і безпідставне застосування до засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ст. 75 КК України належно перевірені судом апеляційної інстанції.

Апеляційний суд встановив, що покарання засудженим призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості вчинених ними злочинів, даних про особу засуджених, обставин, що помякшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Даних, які свідчили б, що у справі щодо засуджених неправильно застосовано кримінальний закон, або істотно порушено кримінально-процесуальний закон, колегія суддів не вбачає, а тому доводи касаційних скарг вважає необґрунтованими.

Також, з огляду на викладене, колегія суддів находить непереконливими доводи касаційної скарги захисника про можливість виправлення засудженого ОСОБА_2 без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання з урахуванням вимог ст. ст. 69-1, 75 КК України. Тому що, обставин виписаних в ст. 69-1 КК України ОСОБА_2 до постановлення вироку не дотримано, завдана ним шкода потерпілим добровільно не відшкодована.

У звязку з наведеним, керуючись ст. ст. 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

вирок Краматорського міського суду Донецької області від 4 січня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 27 травня 2011 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без зміни, а касаційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_1 без задоволення.