Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,

суддів Слинька С.С., Наставного В.В.,

за участю прокурора Опанасюка О.В.,

розглянула в судовому засіданні 09 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами першого заступника прокурора міста Києва ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 20 вересня 2011 року щодо ОСОБА_2

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше судимого,

засуджено за ст. 187 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, що є його власністю.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за вчинення розбійного нападу за таких обставин.

21 січня 2010 року приблизно о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_2 з метою вчинити напад і заволодіти чужим майном на розі вулиць Гарматної та Борщагівської в м. Києві підійшов до водія автомобіля «Фольксваген-пасат» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 та попросив відвезти його до Контрактової площі, на що останній погодився. ОСОБА_2 сів до автомобіля на заднє пасажирське сидіння та вони поїхали за вказаною адресою. По приїзду до Контрактової площі, на розі з вулицею Іллінською в м. Києві, приблизно о 23 годині ОСОБА_2, не маючи на меті оплачувати проїзд, попросив ОСОБА_3 зупинити автомобіль, вказавши місце, яке погано освітлювалось. Після чого ОСОБА_2, діючи з корисливих спонукань, взяв в праву руку кухонний ніж, що мав при собі, та приставив до правого боку ОСОБА_3 та висловив погрозу, що заріже його, якщо останній буде чинити опір, із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя, наказав віддати гроші, цінні речі та мобільний телефон. Усвідомлюючи реальність погроз, ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 гроші в сумі 112 грн., після чого ОСОБА_2 зірвав з правого вуха потерпілого гарнітуру до мобільного телефону блютуз, вартістю 359 грн. і наказав віддати мобільний телефон. ОСОБА_3 на виконання цих вимог правою рукою став діставати з кишені мобільний телефон, а лівою рукою непомітно відкрив двері автомобіля та швидко залишив салон автомобіля. ОСОБА_2 заволодівши майном ОСОБА_3 на загальну суму 581 грн., вийшов з автомобіля і став втікати в напрямку вул. Іллінської в м. Києві, де біля будинку № 8 був затриманий громадянами.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20 вересня 2011 року зазначений вирок залишено без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.

У касаційній скарзі прокурор просить вирок районного суду та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону (2341-14) та мякістю призначеного засудженому покарання, зазначає, що суд остаточне покарання призначив без врахування вимог ст. 71 КК України, злочин засудженим був вчинений у період умовно-дострокового звільнення, а тому остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин.

У касаційній скарзі засуджений просить вирок та ухвалу щодо нього скасувати у звязку з порушенням кримінально-процесуального закону (1003-05) , а справу направити на нове розслідування, зазначаючи, що дані про його особу ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні не були встановлені.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість касаційної скарги прокурора, наявність підстав для скасування судових рішень та часткове задоволення касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а скарга засудженого задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 71 ч.1 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з вимогами ст. 81 ч.4 КК України у разі вчинення особою, до якої було вчиненого умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

З наявного в матеріалах справи вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2007 року вбачається, що ОСОБА_2 було засуджено за ст. 187 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. (а.с. 93-100).

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 листопада 2009 року ОСОБА_2 умовно-достроково звільнено від подальшого відбуття призначеного покарання строком на 6 місяців 3 дні. (а.с.101).

Новий злочин, передбачений ст. 187 ч.2 КК України ОСОБА_2 вчинив 21 січня 2010 року, тобто у період умовно-дострокового звільнення.

Суд першої інстанції при призначенні засудженому покарання цих вимог та вказаних обставини не врахував і остаточне покарання відповідно до вимог ст. 71 КК України засудженому не призначив, чим допустив неправильне застосування кримінального закону (2341-14) та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок мякості.

При перегляді справи в апеляційному порядку за апеляцією засудженого апеляційний суд відповідно до вимог ст. 365 КПК України був позбавлений можливості усунути вказане порушення закону.

За таких обставин, вирок та ухвала щодо засудженого підлягають скасуванню, а справа щодо нього направленню на новий судовий розгляд. При цьому касаційну скарга прокурора підлягає задоволенню, а скарга засудженого задоволенню частково.

При новому судовому розгляді необхідно врахувати наведене, а також перевірити доводи засудженого, зазначені в апеляції і касаційній скарзі, справу розглянути відповідно до вимог КПК України (1001-05) та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу першого заступника прокурора м. Києва задовольнити.

Касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.

Вирок Подільського районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий судовий розгляд.