Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого – судді Пойди М.Ф.,

суддів Квасневської Н.Д., Литвинова О.М.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.

розглянула у судовому засіданні 2 лютого 2012 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Львівської області на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 28 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1

Вироком Городоцького районного суду Львівської області від 28 грудня 2010 року засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше

неодноразово судимого, востаннє 20.05.2010 року за ч. 1 ст. 186 КК України на підставі ст. 71 на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

- за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 296 КК України на 5 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 304 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено покарання у виді 8 років позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі.

ОСОБА_2 а,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, не судимого,

- за ч. 1 ст. 296 КК України на 1 місяць арешту;

- за ч. 2 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 визначено у виді позбавлення волі на 3 роки.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

громадянина України, не судимого,

- за ч. 1 ст. 396 КК України на 1 рік позбавлення волі.

По справі вирішено цивільний позов та долю речових доказів.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він 25.03.2010 року близько 17 год., перебуваючи в будинку ОСОБА_3, що в с. Кліцко Городоцького району Львівської області в стані алкогольного сп'яніння, з умислом на спричинення тілесних ушкоджень останньому, умисно наніс два удари кулаком в обличчя, збивши того на підлогу, та ногами завдав множинних ударів по тілу потерпілому. Тут же, приблизно о 5 год. 30 хв. 26.05.2010 р. в стані алкогольного сп’яніння у тому ж житловому будинку на грунті особистих неприязних стосунків умисно завдав потерпілому множинних ударів руками та ногами по тілу, спричинивши поєднану травму грудної клітки у вигляді крововиливу в оболонку лівого ока, на повіках обох очей, лівій щоці, підборідді справа і зліва 12 синців, на нижніх третинах обох гомілок, передній поверхні обох колін, множинних подряпин, 9 саден на передній поверхні грудної клітки справа і зліва, в ділянці лівої лопатки, переломів 4-9 ребер справа, вогнищевих крововиливів і розривів тканини правої легені, крововиливу в праву плевральну порожнину, що була небезпечна для життя в момент заподіяння відноситься до тяжкого тілесного ушкодження і призвела до смерті потерпілого ОСОБА_4

ОСОБА_2, будучи неповнолітнім, 25.03.2010 року, близько 21 год., в стані алкогольного на подвір’ї вищевказаного будинку з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи зневагу до загально прийнятих норм, справив природну потребу на голову та плечі ОСОБА_4, чим з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом грубо порушив громадський порядок.

ОСОБА_1 25.03.2010 року, приблизно о 22 год., у вищевказаному будинку, в стані алкогольного сп'яніння, в групі з неповнолітнім ОСОБА_2, втягуючи того в злочинну діяльність, та проявляючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи правила поведінки принижуючи людську гідність ОСОБА_4, виголили йому потиличну ділянку голови, далі стягнули з нього спідню білизну, використовуючи балончик з лаком для волосся обсмалили волосся в паху та обпекли шкіру на ногах потерпілого, заподіявши фізичний біль та тілесні ушкодження у вигляді двох опікових ран на передній поверхні лівого стегна в верхній третині з переходом в пахову ділянку, що відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров'я, чим в групі осіб з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом грубо порушили громадський порядок.

Крім того, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3, умисно, з метою приховання слідів злочину, переконавшись в смерті ОСОБА_4, на господарському візку вивезли за село та викинули обабіч дороги біля закинутих господарських приміщень колгоспу в с.Кліцко, повернувшись в будинок ОСОБА_3 прибрав наявні в ньому сліди злочину.

ОСОБА_3 26.03.2010 року, достовірно знаючи про спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_4, внаслідок яких настала смерть останнього, не повідомив правоохоронні органи про скоєння тяжкого злочину.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону. Зазначає, що суд, призначаючи ОСОБА_1 остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України, не взяв до уваги, що останній вчинив новий злочин після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання за попереднім вироком, а тому покарання слід було призначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України та за правилами, передбаченими ст. 72 цього Кодексу.

Щодо засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирок в касаційному порядку не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Зі змісту вироку видно, що суд не дотримався цих вимог закону. Так, визнаючи винними у злочинах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд зазначив у вироку про вчинення ними злочинів в одному випадку у березні, а в іншому - у травні, внаслідок чого не визначив часу вчинення злочинів. Крім того, припустився суперечності, встановивши, що ОСОБА_1, знаходячись у будинку ОСОБА_3, наніс йому удари, однак, внаслідок цих дій тілесні ушкодження були заподіяні ОСОБА_4, який від них помер. Описуючи наслідки злочину, суд встановив, що потерпілому було спричинено травму грудної клітки, зазначивши її локалізацію в області обличчя, гомілок, колін. Визнаючи ОСОБА_1 винним у втягнення неповнолітнього ОСОБА_2 злочинну діяльність, судом не було встановлено, чи знав ОСОБА_1 про неповнолітній вік ОСОБА_2, доказів на обґрунтування висновку суду в цій частині у вироку не наведено.

За таких обставин, вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є незаконним і підлягає скасуванню. До часу визнання останніх винними у вчиненні злочину, колегія суддів вважає, що засудження ОСОБА_3 за приховування злочину, вчиненого ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є передчасним.

Таким чином, у зв’язку з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону на підставі ч. 1 ст. 398 КПК України, вирок щодо ОСОБА_1, а, в порядку ст. 395 КПК України, і щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно повно і всебічно дослідити докази та встановити обставини, за яких було вчинено злочини. При розгляді справи суду слід надати оцінку доводам прокурора, які викладені ним у касаційній скарзі, та постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 394 – 396, ч. 1 ст. 398 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області задовольнити.

Вирок Городоцького районного суду Львівської області від 28 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 та, в порядку ст. 395 КПК України, щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.