Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Суржка А.В.,

суддів: Тельнікової І.Г., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Сингаївської А.О.,

розглянула у судовому засіданні 2 лютого 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах засудженої ОСОБА_2, на вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 18 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 10 серпня 2011 року.

Вироком Борщівського районного суду Тернопільської області від 18травня 2011 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,

визнано винною та засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 засудженого до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладанням на неї обовязків, передбачених п. п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України.

Також, вироком суду вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.

За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за те, що вона 2 серпня 2010 року біля 12 години, вирвала на присадибній ділянці господарства, в якому проживає і яке знаходиться у АДРЕСА_1 рослину коноплі, відокремила руками верхівки рослин коноплі, тим самим незаконно придбавши та виготовиш з метою подальшого збуту наркотичний засіб, і тодіж, під час проведення працівниками Борщівського РВ УМВС України в Тернопільській області оперативної закупки наркотичних засобів, незаконно збула оперативному працівнику за 100 грн. особливо-небезпечний наркотичний засіб канабіс, обіг якого заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 126,47 грам.

Восени 2009 року підсудна ОСОБА_2, знайшовши на смітнику в с.Кривче Борщівського району рослини коноплі, принесла в господарство, в якому проживає та незаконно зберігала в приміщені літньої кухні без мети збуту. 2 серпня 2010 року під час проведення огляду місця події в господарстві, в якому проживає підсудна, працівниками міліції виявлено в приміщені літньої кухні та вилучено 484,18 грама у сухому вигляді особливо-небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено канабісу.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 10 серпня 2011 року вирок щодо засудженої ОСОБА_2 залишений без зміни.

У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадженням кримінальної справи щодо ОСОБА_2 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Вважає, що в діях засудженої відсутній склад злочинів, передбачений статтями 307, 309 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив в касаційній скарзі захисника відмовити, а оскаржувані вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України, при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370- 372 КПК України. Відповідно до змісту зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінально закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Як видно із змісту касаційної скарги захисника, він фактично посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, визначення яких дано у статтях 368 та 369 КПК України, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.

Разом з тим, перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про винність засудженої у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, ґрунтуються на зібраних органами досудового слідства та досліджених у судовому засіданні доказах, які отримали належну оцінку.

Так, вина ОСОБА_2 в інкримінованих їй злочинах підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших, які повністю узгоджуються між собою та яким суд першої інстанції дав належну оцінку. Підстав для обмовлення допитаними по справі свідками засуджену ОСОБА_2 судом не встановлено, а отже причин не довіряти їм суд не мав.

Крім того, вина засудженої ОСОБА_2 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які суд обґрунтовано поклав в основу обвинувачення, зокрема, постановою від 2 серпня 2010 року про проведення оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_2, актом огляду грошових коштів та огляду покупця від 2 серпня 2010 року, протоколом оперативної закупки від 2 серпня 2010 року, протоколом зважування наркотичних засобів від 2серпня 2010 року, протоколом огляду місця подій від 2 серпня 2010 року, висновками судово-хімічних експертиз № 2-1381/10, № 2-1382/10, № 2-1383/10, № 2-1384/10 від 11 серпня 2010 року та іншими.

З огляду на викладене, злочинні дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 309, ч.2ст. 307 КК України.

Обєктивність оцінки наведених у вироку доказів було перевірено апеляційним судом. При цьому порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів апеляційним судом не встановлено, а стосовно доводів апеляції захисника, аналогічних викладеним у касаційній скарзі, наведено відповідні мотиви їх необґрунтованості. Тому підстав для сумніву в правильності оцінки зібраних доказів у колегії суддів немає.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_2 і призначаючи їй покарання за сукупністю вчинених злочинів у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна, а також можливість виправлення засудженої без ізоляції її від суспільства, суд, як вбачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, особу засудженої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, її вік, позитивну характеристику по місцю проживання та роботи. Обставиною, що помякшує покарання суд обґрунтовано визнав збіг тяжких сімейних та матеріальних обставин доходом сімї є лише пенсія.

Колегія суддів вважає, що покарання, призначене ОСОБА_2, є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які б давали безумовні підстави для скасування судових рішень, не встановлено.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 18 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 10 серпня 2011 року щодо ОСОБА_2 без зміни.