Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Суржка А.В.,

суддів: Тельнікової І.Г., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Сингаївської А.О.,

розглянула у судовому засіданні 2 лютого 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 7 червня 2011 року.

Вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 31березня 2011 року

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,

визнано винною та засуджено за ст. 356 КК України до штрафу в сумі 510грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 148 грн. та моральну шкоду в сумі 300 грн., а всього в сумі 448 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. 356 КК України провадженням закрито на підставі ч.1 п. 2 ст. 6 КПК України.

За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку ОСОБА_3 30 листопада 2005 року о 9 годині прийшла в домоволодіння громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 і самовільно забрала велосипед «Альтаїр», 1993 року випуску, вартістю 148грн., що належав потерпілим та зберігає його у схованці свого домоволодіння.

ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що він разом з ОСОБА_3 30 листопада 2005 року, самовільно забрав велосипед з домоволодіння потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 7 червня 2011 року вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від 31березня 2011 року стосовно ОСОБА_4 залишений без зміни, а стосовно ОСОБА_3 скасований, кримінальна справа щодо неї провадженням закрита згідно ч. 1 п. 2 ст. 6 КПК України.

У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на неповноту й однобічність проведеного по справі судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування кримінального закону. Вважають, що в діях ОСОБА_3 і ОСОБА_4 наявний склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, вартість викраденого у них велосипеда визначена судом невірно. Просять скасувати судові рішення і справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Сингаївської А.О., яка просила відмовити потерпілим в задоволенні касаційної скарги і оскаржувані судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга потерпілих не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку у звязку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

За встановлених судом фактичних обставин, висновки судів першої та другої інстанцій про відсутність в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст. 365 КК України є правильними, оскільки обовязковою ознакою обєктивної сторони самоправства є заподіяння такими діями значної шкоди правоохоронюваним інтересам.

Із висновку незалежної оцінки майна № В-735 Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати Долинського представництва від 12серпня 2009 року слідує, що ринкова вартість велосипеду дорожнього марки «Альтаїр», бувшого у використанні станом на 30 листопада 2005 року становить 148 грн. Ставити під сумнів даний висновок оцінки майна у суду не було підстав.

Посилання потерпілих про наявність в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України були предметом перевірки суду і мотивовано спростовані як безпідставні, виходячи із тих взаємовідносин, які склалися між сторонами у 2005 році. До суду скаржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися зі скаргою приватного обвинувачення в порядку ст. 27 КПК України і просили порушити кримінальну справу щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ст. 356 КК України самоправство і таке обвинувачення ними підтримувалося в суді.

Що стосується доводів касаційної скарги потерпілих про залишення без розгляду заявленого ними цивільного позову, то відповідно до ч. 4 ст. 28 КПК України, особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право предявити його в порядку цивільного судочинства.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Даних, які свідчили б, що у справі щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неправильно застосовано кримінальний закон, або істотно порушено кримінально-процесуальний закон, колегія суддів не вбачає, а тому доводи касаційної скарги потерпілих є необґрунтованими.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 7 червня 2011 року щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 без зміни.