Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,

суддів Сахна Р.І., Шибко Л.В.,

за участю прокурора Гладкого О.Є.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 березня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2011 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, 29 березня

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2009 року за ч. 3 ст. 185 із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік та звільненого 23 квітня 2010 року по відбуттю покарання,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Вирішено долю речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2011 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінено, на підставі ст. 69 КК України помякшено призначене йому покарання до 1 року позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 21 червня

2010 року приблизно о 04:30 повторно проник до приміщення кухні Івано-Франківського професійного ліцею автомобільного транспорту і будівництва (далі ліцей) по АДРЕСА_1 звідки таємно викрав належне ліцею майно на загальну суму 229, 01 грн.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок мякості, порушує питання про скасування постановлених у справі судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що зазначена в судових рішеннях судимість ОСОБА_1 за вироком від 07.04.2003р. є погашеною. Звертає увагу суду на те, що апеляційний суд безпідставно помякшив покарання засудженому на підставі ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу частково, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Подія злочину, доведеність винності засудженого ОСОБА_1 в її учиненні, кримінально-правова оцінка діяння за ч. 3 ст. 185 КК України відповідно до вимог ст. 395 КПК України колегією суддів не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржувались.

Що стосується доводів касаційної скарги прокурора про безпідставність помякшення апеляційним судом призначеного засудженому покарання на підставі ст. 69 КК України, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При помякшенні засудженому ОСОБА_1 покарання апеляційний суд обґрунтовано вказав, що суд першої інстанції при його призначенні ОСОБА_1 достатньою мірою не врахував обставини справи і ряд обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Зокрема, не достатньою мірою врахував обставини, що помякшують покарання щире каяття, сприяння розкриттю злочинів, незначну суму викраденого, відшкодування завданого збитку, а також відсутність обставин, що його обтяжує.

На думку колегії суддів, апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість помякшення засудженому покарання на підставі ст. 69 КК України

Разом із тим, доводи касаційної скарги прокурора про те, що у вступних частинах постановлених судових рішень помилково вказано проте, що ОСОБА_1 є судимий за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 квітня 2003 року, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до положень ст. 89 КК України особи, засуджені відповідно до ст. 75 КК України, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом, є такими, що не мають судимості.

За таких обставин із вступних частин вироку та ухвали підлягає виключенню посилання суду на наявність у ОСОБА_1 вказаної судимості.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які би були безумовною підставою для скасування судових рішень у справі, не встановлено.

Керуючись статтями 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключити посилання суду на наявність у ОСОБА_1 судимості за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 квітня 2003 року.