Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Зубара В.В., Романець Л.А.,

з участю прокурора Казнадзея В.В.

розглянула в судовому засіданні 20 березня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та засудженої ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Херсонської області від 6 грудня 2011 року.

Вироком Комсомольського районного суду м.Херсона від 18 жовтня 2011 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судима:

- 27 лютого 2006 року вироком Суворівського районного суду м. Херсона за ст.ст. 186 ч. 2, 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

- 17 червня 2008 року вироком Комсомольського районного суду м. Херсона за ст. 302 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн.,-

засуджена за ч. 2 ст. 302 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що вона 6 липня 2011 року близько 22 години, повторно, запропонувала ОСОБА_2 вступити в статевий звязок з незнайомим чоловіком, обіцяючи за вказані дії грошове винагородження, та того ж дня, близько 22 год. 30 хв. звела для розпусти ОСОБА_2 із незнайомим чоловіком, якому остання надала оплатні сексуальні послуги в приміщенні сауни розважального комплексу «Міленіум», розташованого на вул. Ілліча, 60 в м. Херсоні.

Вироком Апеляційного суду Херсонської області від 6 грудня 2011 року зазначений вирок суду в частині призначення ОСОБА_1 покарання скасовано. Призначено ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 302 КК України покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців у кримінально-виконавчій установі відкритого типу з обовязковим залученням до праці.

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, просить вирок апеляційного суду змінити, виключити з резолютивної частини вироку посилання на відбування покарання у кримінально-виконавчій установі відкритого типу з обовязковим залученням до праці.

У касаційній скарзі засуджена просить вирок суду змінити у звязку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі засудженої внаслідок суворості, застосувати вимоги ст. 75 КК України та звільнити її від відбування покарання з випробуванням. Посилається, що судом апеляційної інстанції не враховано, що злочин вона вчинила внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, що у неї на утриманні двоє неповнолітніх синів та батьки похилого віку, які потребують догляду за ними, що на даний час вона влаштувалась з випробувальним строком на роботу

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який не підтримав касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженої, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 367 КПК України підставою для скасування або зміни вироку при розгляді справи в апеляційному суді є неправильне застосування кримінального закону.

Згідно з положеннями ст. 371 КПК України неправильним застосуванням кримінального закону є:

1. незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню;

2. застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню;

3. неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Як вбачається з матеріалів справи прокурор в апеляції ставив питання про скасування вироку суду першої інстанції та постановлення нового через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок мякості, яке, на його думку, полягало у безпідставному застосуванні ст. 75 КК України.

Суд апеляційної інстанції задовольнив апеляцію прокурора, при цьому поза увагою апеляційного суду залишились положення ст. 75 КК України, відповідно до яких вирішуються питання звільнення особи від відбування уже призначеного покарання з випробуванням. В той час, як порядок призначення покарання регулюється ст.ст. 65 - 73 КК України.

Крім того, вирішуючи питання щодо постановлення нового вироку відносно ОСОБА_1 апеляційний суд належним чином не встановив дані, що характеризують особу засудженої, у тому числі й ті, на які засуджена посилається в касаційній скарзі.

Зазначені порушення є такими, що істотно вплинули на правильність прийняття рішення по справі в апеляційній інстанції.

У звязку з наведеним колегія суддів вважає, що вирок Апеляційного суду Херсонської області від 6 грудня 2011 року відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню як постановлений з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, перевірити правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, повно і всебічно перевірити всі доводи поданої апеляції прокурора на вирок місцевого суду, розглянути питання щодо обґрунтованості доводів касаційних скарг прокурора та засудженої та постановити рішення з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Херсонської області від 6 грудня 2011 року відносно ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.