Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів Квасневської Н.Д., Швеця В.А.,

за участю прокурора Матюшевої О.В.

розглянула в судовому засіданні 15 березня 2012 року у м. Києві справу за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на судові рішення щодо ОСОБА_1

Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 червня 2011 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого,

- засуджено за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- виправдано за ч. 4 ст. 187 КК України.

Постановлено стягнути з засудженого судові витрати, вирішено долю речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 31 серпня 2011 року вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він, 12 січня 2011року приблизно о 22-й год., перебуваючи в стані алкогольного спяніння, розбив скло на вхідних дверях будинку потерпілої ОСОБА_2, розташованого у АДРЕСА_1 та з метою заволодіння грошима потерпілої проник у будинок. Коли від шуму, створеного засудженим під час пошуку грошей, прокинулася та вийшла з сусідньої кімнати потерпіла, ОСОБА_1,розуміючи, що вона є єдиною перешкодою заволодіти грошима, з метою вбивства з корисливих мотивів, спочатку штовхнув ОСОБА_2 на підлогу, а потім, придавивши її всією поверхнею свого тіла, здавив із значною силою шию потерпілої руками, внаслідок чого настала її смерть. Після вбивства потерпілої ОСОБА_2 ОСОБА_1 продовжив пошук її грошей у будинку, та, не знайшовши їх, утік з місця злочину.

У касаційній скарзі заступник прокурора Хмельницької області порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженого. Вважає, що рішення суду про виправдання ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 КК України є необґрунтованим, а покарання, призначене засудженому за вчинення умисного вбивства, не відповідає вимогам ст. 65 КК України, бо за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок мякості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187 та п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України. Суд виправдав ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки дійшов висновку про відсутність в його діях ознаки розбійного нападу, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, бо встановив, що засуджений спочатку мав намір вчинити таємне викрадення майна потерпілої, і лише тоді, коли вона стала перешкодою для його дій, вчинив її вбивство.

Однак, приймаючи таке рішення, суд припустився суперечності, оскільки не врахував, що дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим, і не зважаючи на це, продовжені винним з метою заволодіння майном, а також поєднані із застосуванням насильства, належить кваліфікувати як розбій.

Також, поза увагою суду залишилися розяснення, що містяться в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 р. (v0002700-03) "Про судову практику в справах проти життя та здоровя особи", за змістом яких дії винної особи в разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та ч. 4 ст. 187 КК України. Про це ж йдеться і у ч. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 р. (v0010700-09) «Про судову практику у справах про злочини проти власності», відповідно до змісту якої, в разі, якщо під час розбою було вчинене умисне вбивство потерпілого, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187 та п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

Таким чином, судом у даній справі було неправильно застосовано кримінальний закон, а саме не застосовано закон, який підлягав застосуванню, що, на переконання колегії суддів, потягло також і невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі винного, що тягне скасування вироку.

Оскільки у суду апеляційної інстанції не було процесуальних підстав для зміни або скасування незаконного вироку і він був залишений без зміни, то ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, у зв?язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, судові рішення щодо ОСОБА_1 підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно ретельно дослідити зібрані докази, надати їм належної оцінки, правильно кваліфікувати дії засудженого та призначити покарання відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області задовольнити.

Вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 31 серпня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.