Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А., суддів Слинька С.С., Крижановського В.Я., за участю прокурора Шевченко О.О. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 березня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 26 серпня 2011 року щодо ОСОБА_5

Вироком Краматорського міського суду від 6 червня 2011 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого в силу ст. 89 КК України,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 342 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 2 роки;

- за ч. 1 ст. 345 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 рік.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді обмеження волі строком 2 роки.

Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Донецької області від

26 серпня 2011 року вирок місцевого суду в частині призначення покарання змінено ОСОБА_5 на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.

За вироком ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 21 січня 2011 року, приблизно о 2 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного спяніння в нічному клубі «Бакс», розташованому в м. Краматорську Донецької області по вул. Парковій, 41, своєю зухвалою поведінкою став заважати відпочинку громадян, за що охоронці вивели його з приміщення клубу. На вулиці ОСОБА_5 дістав зі свого автомобіля ніж господарсько-побутового призначення і став ним погрожувати охоронцям розправою. Коли за викликом охоронців до клубу прибули працівники міліції, ОСОБА_5 почав активно фізично протидіяти у здійсненні покладених на них службових обовязків з охорони громадського порядку та погрожувати з ножем у руці працівникам міліції фізичною розправою, а також убивством, у звязку з чим працівники міліції, застосувавши до нього заходи фізичного впливу та спеціальний засіб гумову палицю, затримали його і відібрали ніж.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у звязку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Мотивуючи своє прохання, скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги

ст. 377 КПК України, а також безпідставно звільнив ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 345 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується доводів прокурора про безпідставність звільнення апеляційним судом засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, то вони є непереконливими.

Так, мотивуючи своє рішення про доцільність застосування ст. 75 КК України, апеляційний суд урахував як ступінь тяжкості вчинених злочинів, так і дані про особу засуджено та конкретні обставини справи, що помякшують покарання. Зокрема, суд урахував те, що

ОСОБА_5 характеризується позитивно, визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, думку потерпілих, які не наполягали на призначенні засудженому покарання, повязаного з обмеженням волі, а також те, що в результаті дій ОСОБА_5 тяжких наслідків не настало. Крім того, суд врахував і обставину, що обтяжує покарання засудженого, вчинення ним злочину у стані алкогольного спяніння.

З урахуванням сукупності перелічених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення апеляційного суду про звільнення

ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням є мотивованим і таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не встановлено. Таким чином, підстав для скасування чи зміни ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_5 колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 26 серпня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити буз зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.