Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Крещенка А.М., Шибко Л.В.,

за участю прокурора Голюги В.В.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянула 13 березня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

В цій справі вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2011 року засуджено

ОСОБА_1, 1978 р. н., не судимого, громадянина України,

за ч. 1 ст. 286 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробовуванням протягом трирічного іспитового строку з покладенням обовязків, передбачених пп. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3000 грн на відшкодування моральної шкоди та на користь ОСОБА_3 12137 грн 44 коп. на відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 липня 2011 року цей вирок змінено: виключено з його резолютивної частини рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Згідно вироку, ОСОБА_1, 14 жовтня 2010 року, приблизно о 15 годині, в порушення вимог пп. 1.2, 1.5, 2.1, 10.1, 11.2, 12.1, 13.1, 13.3, 31.4, 31.4.1, 31.4.5 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , не маючи реєстраційних документів і посвідчення водія відповідної категорії та рухаючись на мотоциклі з несправною гальмівною системою й наднормативним зносом шин на вул. Залізничній у с. Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області, не витримав безпечний боковий інтервал під час зустрічного розїзду, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся з автомобілем ВА3-21099, який під керуванням ОСОБА_3 їхав у зустрічному напрямку, внаслідок чого пасажиру легковика ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційних скаргах:

прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд через необґрунтоване виключення з вироку рішення про призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами; стверджує, що засуджений, усупереч зазначеному в ухвалі суду висновку, мав посвідчення водія;

засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 6 КПК України закрити через відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу прокурора, та засудженого ОСОБА_1, який просив задовольнити його скаргу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів визнає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а касаційна скарга засудженого - частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не підлягають.

На підставі посвідчення водія категорій В, С, С1 ОСОБА_1, як правильно встановив суд першої інстанції, має право керувати відповідними транспортними засобами.

(а. с. 120)

Отже, апеляційний суд неправильно застосував кримінальний закон необґрунтовано виключивши з вироку рішення місцевого суду про призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, мотивуючи це відсутністю у засудженого такого права.

Внаслідок неправильного застосування апеляційним судом кримінального закону оскаржена ухвала, у відповідності до ч. 1 ст. 398 КПК України, підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд під час якого слід перевірити й доводи засудженого щодо відсутності в його діях складу злочину тощо.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 липня 2011 року постановлену щодо вироку Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2011 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.