Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого судді Пойди М.Ф. суддів Кульбаби В.М., Орлової С.О., за участю прокурора Вергізової Л.А. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 березня 2012року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 8червня 2011року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 30серпня 2011року щодо нього.

Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 8червня 2011року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 204 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 585 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 9945 грн., з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення; за ч. 3 ст. 204 КК України до позбавлення волі на 5 років з вилученням та знищенням вироблених товарів та конфіскацією обладнання для її виготовлення.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом повного складання, ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді штрафу в розмірі 585 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - в сумі 9945 грн., який виконується самостійно та позбавлення волі на 5 років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення і їх знищенням.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком - 3 роки та покладено на нього обовязки, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 30серпня 2011року вирок залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 6 червня 2010 року у невстановлених слідством осіб, на ринку по вул. Бородіна в м. Ужгороді, незаконно, з метою збуту, придбав спирт в кількості 50 л по ціні 25 грн. за один літр на загальну суму 1250 грн., який перевіз на АДРЕСА_1 де в подальшому незаконно його зберігав та використовував як сировину для незаконного виготовлення алкогольних напоїв з метою збуту.

Протягом червня 2010 р. ОСОБА_5 незаконно виготовив шляхом розбавлення етилового спирту водою, а саме 26 пляшок ємністю 0,5 л кожна алкогольні напої, які зберігав з метою збуту.

23 червня 2010 року ОСОБА_5 за місцем свого проживання реалізував громадянину ОСОБА_6 25 пляшок алкогольного напою ємністю 0,5 л кожна, по ціні 15 грн. за пляшку на суму 375 грн.

В той же день ОСОБА_5 реалізував громадянину ОСОБА_7 одну пляшку алкогольного напою ємністю 0,5 л. за 12 грн., після вживання якої останній отримав харчове отруєння та був доставлений до Ужгородської ЦМКЛ з діагнозом: «алкогольне спяніння, судомний синдром».

9 липня 2010 року під час проведення санкціонованого обшуку в помешканні за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено порожні ємності та пляшки, одну трьохлітрову банку, наповнену прозорою рідиною із запахом спирту, яка згідно з висновком судово-харчової експертизи є непридатною для вживання і становить особливу небезпеку для здоровя та життя людей, а також 235 металевих закруток, 27 металевих кришок із написом «Тиса», гумовий шланг, лійку та скляний спиртомір.

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на одержання доказів з порушенням кримінально-процесуального закону, сфальсифікованість справи, порушення права на захист в звязку з не викликом до суду апеляційної інстанції, нездійснення контрольної закупки 23 червня 2010 року, відсутність в матеріалах справи акту про вилучення грошей, відсутність висновків судово-медичної експертизи про отруєння свідка ОСОБА_7 напоєм, за збут якого його засуджено; вказує, що протокол оперативної закупки в суді не досліджувався, відсутній акт вилучення у нього грошей, витрачених при контрольній закупці, просить судові рішення скасувати, а кримінальну справу закрити за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про відхилення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_5 оскаржує фактичні обставини справи, які були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій і перегляду в касаційному порядку, відповідно до вимог ч.1 ст. 398 КПК України не підлягають.

Як убачається з матеріалів справи, висновки судів щодо вини ОСОБА_5 у незаконному транспортуванні та зберіганні з метою збуту підакцизних товарів, а також у зберіганні з метою збуту, у збуті незаконно виготовлених алкогольних напоїв та у незаконному виготовленні алкогольних напоїв із недоброякісної сировини, що становить загрозу для життя та здоровя людей відповідають фактичним обставинам справи, визнаними судом доведеними, та ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судами доказів.

Вина засудженого ОСОБА_5 підтверджується, зокрема, матеріалами оперативної закупівлі, протоколом обшуку, результати якого засуджений не оспорював, показаннями свідків, а саме, особи, яка брала участь в оперативній закупівлі, та понятих, висновком судово-харчової експертизи, згідно з яким придбані в результаті оперативної закупівлі та вилучені під час проведення обшуку у домоволодінні засудженого алкогольні напої виготовлені кустарним способом, є непридатними для вживання і можуть становити небезпеку для здоровя та життя людей.

В той же час висновки судів першої та апеляційної інстанції про доведеність вини ОСОБА_5 у збуті незаконно виготовленого алкогольного напою ОСОБА_7, що призвело до тяжких наслідків, не ґрунтуються на матеріалах справи.

На підтвердження вини засудженого у незаконному збуті ОСОБА_7 незаконно виготовленого алкогольного напою суд у вироку послався на показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та лист Ужгородської ЦМКЛ з доданими до нього результатами аналізів на ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що 23 червня 2010 року біля 21год. купив у ОСОБА_5. пляшку алкогольного напою, який вжив зі знайомим, після чого йому стало зле і він втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що бачила, як непритомному ОСОБА_7 надавали допомогу лікарі «швидкої допомоги». Свідок ОСОБА_9 показав, що він надавав медичну допомогу ОСОБА_7, який знаходився без свідомості. Первинним оглядом був установлений діагноз «судинний синдром», викликаний алкогольним спянінням. Проте алкогольний напій, в результаті вживання якого за висновками судів, ОСОБА_7 отримав харчове отруєння, не вилучався, експертиза його не проводилась. Медичні документи, які б підтверджували наявність харчового отруєння ОСОБА_7 відсутні.

За таких обставин рішення судів про вчинення засудженим ОСОБА_5 збуту ОСОБА_7 алкогольного напою, що призвело до тяжких наслідків, не можна вважати законним.

Тому з мотивувальних частин судових рішень підлягають виключенню вказівки про збут ОСОБА_5 ОСОБА_7 алкогольного напою, після вживання якого останній отримав харчове отруєння, а із кваліфікації дій засудженого збут алкогольних напоїв, виготовлених із недоброякісної сировини, що призвело до тяжких наслідків.

Незважаючи на зменшення обсягу звинувачення касаційний суд не вбачає підстав для помякшення покарання, оскільки воно призначене з урахуванням вимог ст. 65 КК України та в межах санкції ч.3 ст. 204 КК України.

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_5 в решті частини органами досудового слідства та судами, колегія суддів не вбачає. Висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах.

Разом із тим, вказівка в судових рішеннях щодо покладення на ОСОБА_5 обовязків, передбачених ст. 76 КК України, підлягає уточненню відповідно до тексту закону, о скільки Законом України № 1254-VI від 14 квітня 2009 року (1254-17) у ст. 76 КК України внесені зміни, а саме слова «орган кримінально-виконавчої системи» замінено на «кримінально-виконавчу інспекцію».

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 8червня 2011року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 30серпня 2011року щодо ОСОБА_5 -змінити.

Виключити з мотивувальних частин зазначених судових рішень вказівку про збут ОСОБА_5 ОСОБА_7 алкогольного напою, після вживання якого останній отримав харчове отруєння, та з кваліфікації дій засудженого за ч.3 ст. 204 КК України збут алкогольних напоїв, виготовлених із недоброякісної сировини, що призвело до тяжких наслідків.

У порядку ст. 395 КПК України уточнити судові рішення стосовно назви органу, контролюючого виконання покарання, а саме: «орган кримінально-виконавчої системи» замінити на «кримінально-виконавчу інспекцію».

В решті вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 8червня 2011року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 30серпня 2011року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.