Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів: Орлової С.О., Швеця В.А.,

за участю прокурора Сенюк В.О.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 04 листопада 2011 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що не має

судимості на підставі ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 1 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки і покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

В апеляційній інстанції вирок суду не переглядався.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що 07 липня 2011 року приблизно о 23-й год., він у стані алкогольного сп'яніння в парку «Юбілейний» у м. Краматорську застосував фізичне насильство до потерпілої ОСОБА_2, вдаривши її не менше одного разу кулаком по лобній ділянці голови, внаслідок чого потерпіла отримала легкі тілесні ушкодження, і зґвалтував її. Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник.

У касаційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. При цьому прокурор посилається на вчинення ОСОБА_1 злочину у стані алкогольного сп'яніння, притягнення його до кримінальної відповідальності в минулому і вважає безпідставним урахування як обставини, що пом'якшує покарання, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки на досудовому слідстві він своєї вини у вчиненні цього злочину не визнавав.

У запереченнях на касаційну скаргу засуджений ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, котрий заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.

Висновок суду щодо правильності встановлених судом фактичних обставин справи та кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 152 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то, на думку колегії суддів, вирішення цього питання судом першої інстанції відповідає вимогам, передбаченим ст. 65 КК України.

При призначенні ОСОБА_1 покарання місцевий суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, дані про особу винного, який працює, за місцем проживання і роботи характеризується задовільно, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, а також позицію в судовому засіданні потерпілої, котра не мала до засудженого претензій і просила звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненому повністю, своїми показаннями допомагав слідству у розкритті злочину (а.с. 47-48).

Посилання прокурора на притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності в минулому як на підставу необхідності застосування до засудженого більш суворого покарання, не ґрунтуються на вимогах кримінального закону, оскільки на особу поширюються правові наслідки судимості лише на період строку її погашення, встановленого ст. 89 КК України.

Попередню судимість ОСОБА_1 у 2006 році за ч. 2 ст. 125 КК України погашено в установленому законом порядку, а тому він у силу ст. 89 цього Кодексу вважається таким, що не має судимості.

Таким чином, врахувавши всі обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без реального відбування покарання, і тому на підставі ст. 75 КК України звільнив його від відбування покарання з іспитовим строком.

Призначене ОСОБА_1 покарання колегія суддів вважає необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, та матеріали справи не містять вказівки на порушення судом першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи норм кримінально-процесуального закону, які ставили би під сумнів обґрунтованість прийнятого рішення у справі.

Разом із тим, вказівка в резолютивній частині вироку суду щодо назви органу, контролюючого виконання покарання, підлягає уточненню відповідно до тексту ч. 2 ст. 76 КК України.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

У порядку, визначеному ст. 395 КПК України, уточнити вирок Краматорського міського суду Донецької області від 04 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 стосовно назви органу, контролюючого виконання покарання, а саме слова: «орган кримінально-виконавчої системи» замінити на «кримінально-виконавчу інспекцію».

В решті вирок залишити без зміни.