Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,суддів Швеця В.А., Кульбаби В.М.,за участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 квітня 2012 року справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_5 на вирок Нахімовського районного суду м. Севастополя від 26 січня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 31 травня 2011 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Вироком Нахімовського районного суду м. Севастополя від 26 січня 2011 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2

народження, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3

народження, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

29 жовтня 2009 року в період з 09 години до 18 години, ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_7, проникнувши на територію дачної ділянки 14 СТ «Здоров'я», Нахімовського району м. Севастополя, таємно викрали належний ОСОБА_9 мопед, чим спричинили останньому шкоду на загальну суму 1800 гривень.

Крім того, 02 січня 2010 року з 17 години до 18 години ОСОБА_6, діючи повторно за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_8 і ОСОБА_7 з під'їзду №1 будинку №80 по вул. Горищенко, Нахімовського району, м. Севастополя таємно викрали належний ОСОБА_5 мопед, вартістю 10000 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 31 травня 2011 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі потерпіла просить скасувати вирок і ухвалу суду, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки не погоджується з кваліфікацією дій засудженого та вважає, що їх необхідно кваліфікувати за ч. 5 ст. 185 КК України як крадіжку, вчинену в особливо великих розмірах. В обґрунтування своїх вимог вказує, що розмір заподіяної шкоди необхідно обраховувати на рівні неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - 17 гривень, а не на рівні неоподатковуваної соціальної пільги. Також не погоджується з вирішенням заявленого нею цивільного позову, за яким вона просила стягнути значно більшу суму матеріальної та моральної шкоди. Стверджує, що вона не ознайомилась з протоколом судового засідання, хоча подавала заяву про це, а апеляційний суд, необґрунтовано послався на те, що нею не оскаржувався зазначений протокол.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Доводи касаційної скарги потерпілої, в тому числі й ті, що стосуються необхідності, на її думку, перекваліфікації дій засуджених за ч. 5 ст. 185 КК України та порушення порядку дослідження позовних вимог у справі, за своїм змістом аналогічні доводам її апеляційної скарги, які суд апеляційної інстанції перевірив належним чином та обґрунтовано визнав безпідставними, навівши в ухвалі відповідні мотиви такого рішення. Колегія суддів знаходить таке рішення апеляційного суду правильним та таким, що відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Що стосується посилань скарги про не ознайомлення з протоколом судового засідання, то як вбачається з матеріалів справи, такої заяви від ОСОБА_5 до суду не надходило. Разом з тим, апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги потерпілої щодо неправильного вирішення цивільного позову у справі в своїй ухвалі послався на протокол судового засідання як на підтвердження того, що в ході допиту в судовому засіданні ОСОБА_5 підтримала свій цивільний позов на суму 33 483 гривень, із якої вартість відновлювального ремонту становить 3918 гривень, а інша частина ціни позову являється моральною шкодою. При цьому в частині вирішення суми моральної шкоди потерпіла покладалась на розсуд суду. Також апеляційний суд визнаючи доводи ОСОБА_5 в цій частині необґрунтованими вказав, що зауважень на зазначений протокол судового засідання від неї не надходило. Тому, колегія суддів, погоджуючись з позицією апеляційного суду приходить до висновку, що доводи касаційної скарги в частині непогодження з проколом судового засідання є безпідставними.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, колегією суддів не встановлено, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Нахімовського районного суду м. Севастополя від 26 січня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 31 травня 2011 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - без зміни.