Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого-суддіШилової Т.С., суддів Матієк Т.В., Зубара В.В., за участю прокурора Опанасюка О.В.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 березня 2011 року щодо ОСОБА_5

Вироком Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 13 січня 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 березня 2011 року вирок щодо ОСОБА_5 змінено. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та з покладенням на нього обов'язку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цими ж судовими рішеннями засуджено також ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Як установив суд, ОСОБА_5 у кінці листопада 2009 року за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проникли до будівлі колишнього цеху по переробці молочної продукції по вул. Леніна в с. Камбурліївка Онуфріївського району Кіровоградської області, звідки таємно викрали труби зі сталі СТОВ «Родіна» на загальну суму 600 грн.

Він же в кінці березня 2010 року за попередньою змовою зі ОСОБА_6 проникли до будівлі корпусу тракторної бригади зазначеного товариства, звідки повторно таємно викрали майно на загальну суму 1062 грн.

Крім того, ОСОБА_5 у кінці березня 2010 року проник до вказаної вище будівлі, звідки повторно таємно викрав майно цього товариства на загальну суму 370 грн.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного ОСОБА_5 покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Зазначає, що апеляційний суд безпідставно звільнив ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку. Ці висновки не оспорює прокурор у касаційній скарзі.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії засудженого за ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно.

Доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину та даним про його особу є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з вимогами ст. 75 КК України в разі, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.

Як убачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання суд апеляційної інстанції повною мірою дотримався вимог зазначених законів.

Зокрема, апеляційний суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини справи, дані про особу засудженого, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, визнав свою вину, має молодий вік.

Приймаючи рішення про можливість виправлення засудженого без реального відбування ним покарання, суд апеляційної інстанції урахував обставинами, що пом'якшують покарання, щире каяття ОСОБА_5 та активне сприяння ним розкриттю злочину, а також вказав на відсутність обставин, що обтяжують покарання.

За таких обставин апеляційний суд, ураховуючи принцип індивідуалізації покарання, дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без реального відбування ним покарання, встановив іспитовий строк, передбачений ст. 75 КК України, та поклав на нього обов'язки, визначені у ч. 1 ст. 76 КК України. Перешкод для застосування до ОСОБА_8 положень ст. 75 цього Кодексу колегія суддів не встановила.

Істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну судового рішення, у справі не допущено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора не вбачається.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 березня 2011 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.