5-1657км12 Про неодноразове таємне викрадення майна та грошей у великих розмірах та незаконне заволодіння транспортними засобами, скоєні за попередньою змовою групою осіб - 19.04.2012 Прийняття

головуючого Пойди М.Ф., суддів Кульбаби В.М., Швеця В.А.,за участю прокуроразасудженого Сингаївської А.О., ОСОБА_5, розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 3 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 червня 2011 року.

Зазначеним вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;

- за ч. 5 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців без конфіскації майна;

- за ч. 3 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна;

- за ч.4 ст. 187 КК України - виправданий.

Згідно ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

квітня ІНФОРМАЦІЯ_2,

такого, що не має судимості згідно ст. 89 КК України

засуджено за ч 3 ст. 185 КК України до покарання у виді

позбавлення волі на строк 4 роки;

за ч. 5 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на

строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на

строк 6 років 6 місяців без конфіскації майна;

за ч. 3 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна.

за ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України - виправданий.

Згідно ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань визначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Цивільні позови ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - залишено без розгляду.

Позови ОСОБА_9 та ТзОВ «Київ-Захід» задоволено частково, а «Анісія» - повністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 солідарно в користь ОСОБА_9 5 650 грн. завданої майнової шкоди та 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а разом 7 650 11. В решті позову відмовлено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Захід» 134101, 50 грн. завданої майнової шкоди. В решті позову відмовлено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 солідарно на користь Церковної кредитної спілки «Анісія» 13584,12 грн. завданої майнової шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24 червня 2011 року зазначений вирок залишено без зміни.

Зазначеним вироком засуджено також ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10, судові рішення щодо яких в касаційному порядку не оскаржено.

За вироком суду першої інстанції, ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 в ніч на 09.11.2007 р. за попередньою змовою групою осіб з АДРЕСА_2 умисно, скориставшись тим, що власник автомобіля залишив у замку запалювання ключі, незаконно заволоділи автомобілем «Мерседес-Бенц» МЛ 280 СДІ», вартістю 400 000 грн, який належить ОСОБА_7 При цьому, ОСОБА_11, як пособник, після незаконного заволодіння цим автомобілем перевірив його на предмет наявності прихованої сигналізації та доставляв своїм автомобілем паливо до нього.

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в ніч на 28 січня 2008 року за попередньою змовою групою осіб, повторно з участю, як пособників ОСОБА_14, який передав ОСОБА_11 пульт від сигналізації та ключ від попередньо проданого ним автомобіля, та ОСОБА_11, який передав ОСОБА_6 пульт та ключ і вказав його місцезнаходження, з подвір'я будинку АДРЕСА_1, умисно, незаконно заволоділи автомобілем марки «Пежо-Партнер», вартістю 33330 грн, який належить ОСОБА_9

ОСОБА_6 та ОСОБА_12 в ніч на 29 лютого 2008 р. за попередньою змовою групою осіб, з участю ОСОБА_11, як пособника, який попередньо вказав місце знаходження та обстановку, умисно, таємно, з проникненням у приміщення шляхом пошкодження віконної рами на дверях, викрали зі складського приміщення, що по вул. Клинівка, 2 у м. Самбір Львівської області, яке орендує ТзОВ «Київ-Захід», гроші в сумі 134101,50 грн., які належали цьому підприємству, чим завдали шкоду у великих розмірах.

ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 в ніч на 21 травня 2008 р. за попередньою змовою групою осіб, з участю ОСОБА_11, як пособника, який попередньо оглянув обстановку, наявність охорони, сигналізації та сейфу, умисно, ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 повторно, таємно, з проникненням у приміщення, шляхом зняття металевої решітки з віконного отвору та злому замків у віконній рамі, викрали з приміщення Відділення №1 «Опора» Церковної кредитної спілки «Анісія», що по вул. С.Дашо, 1 у м. Старий Самбір Львівської області, гроші в сумі 13584,12 грн., які належали цій кредитній спілці.

ОСОБА_11 у травні 2008 р. у вечірній час, повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10, з проникненням в гараж, що по вул. Вітовського у м. Старий Самбір Львівської області, шляхом зняття шиферу з даху гаража, в який проникав ОСОБА_11, а ОСОБА_10 ззовні спостерігав за оточуючою обстановкою, намагався умисно, таємно викрасти батареї опалення, які належали ОСОБА_15, але такі не викрали з причин, які не залежали від їх волі, оскільки батарей в гаражі не було. При цьому, перебуваючи в гаражі та не виявивши батарей, ОСОБА_11 умисно, повторно, таємно викрав майно на загальну суму 1346 грн., чим завдали ОСОБА_15 майнову шкоду на вказану суму.

ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_5, які попередньо зорганізувались у внутрішньо стійке об'єднання, підтримуючи між собою тісні стосунки, по заздалегідь розробленому плану, який був всім відомий, здійснюючи ретельну довготривалу підготовку, діючи в складі організованої групи, в ніч на 25 червня 2008 року, з участю особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, з участю як пособників ОСОБА_10, який вказав ОСОБА_11 на можливість заволодіння транспортним засобом, місце його знаходження і відсутність власника та ОСОБА_11, який попередньо оглянув обстановку та вказав ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на місце знаходження автомобіля ОСОБА_16, підвіз їх на автомобілі на місце вчинення злочину та звідти, з гаражу, що АДРЕСА_3, - умисно, повторно, незаконно заволоділи автомобілем марки «Део-Сенс», вартістю 28321,10 грн., який належить ОСОБА_16

ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_5, які попередньо зорганізувались у внутрішньо стійке об'єднання, підтримуючи між собою тісні стосунки, по заздалегідь розробленому плану, який був всім відомий, здійснюючи ретельну довготривалу підготовку, діючи в складі організованої групи, в ніч на 6 липня 2008 року, з участю особи, справа щодо якого виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, та з участю, як пособника ОСОБА_13, який надав автомобіль для перевезення викраденого та керував ним, умисно, повторно, таємно викрали ресивери, які належали ОСОБА_17, які завантажили у вказаний автомобіль та перевезли в АДРЕСА_4, де заховали у підсобному приміщенні.

Після цього, ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_5, в складі організованої групи, з участю особи, справа щодо якого виділена в окреме провадження в зв'язку з його розшуком, та з участю, як пособника ОСОБА_13, з аналогічними функціями, в період часу з 01.00 до 04.00 год. 07 липня 2008 через отвір в стіні, проникли у те саме складське приміщення, звідки умисно, повторно, таємно викрали решту ресиверів, які належали ОСОБА_17, які завантажили у вказаний автомобіль та перевезли в АДРЕСА_4, де заховали в підсобному приміщенні. Вартість викраденого майна становить 211200 грн., чим заподіяли шкоду в особливо великому розмірі.

В касаційних скаргах засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_5,

посилаючись на однобічність та неповноту дізнання, досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, вказують на незаконність їх засудження за вчинення злочинів за епізодами незаконного заволодіння автомобілів марок «Мерседес-Бенц» MЛ 280 СДІ», «Пежо-Партнер», «Део-Сенс».

Крім того, засуджений ОСОБА_6 просить виключити з

обвинувачення кваліфікуючу ознаку, а саме вчинення злочинів у складі організованої групи та вказує на незаконність його засудження за епізодом викрадення грошових коштів ТОВ «Київ-Захід». Зазначає, що явки з повинною ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які, на думку ОСОБА_6, покладені в основу вироку, є недопустимими доказами, оскільки були дані під фізичним та психологічним тиском працівників міліції,

Крім того, в касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 вказує, що

він не вчиняв таємного викрадення грошей з Старосамбірського Відділення №1 «Опора» Церковної кредитної спілки «Анісія». Зазначає, що суд не врахував те, що на його утриманні перебуває малолітня дитина - ІНФОРМАЦІЯ_3, батько, який хронічно хворий психічною хворобою з 2002 р. та є інвалідом другої групи, а сам він позитивно характеризується по місцю роботи та проживання та помилково не застосував до нього ст. 69 КК України.

Засуджені в касаційних скаргах просять судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_5, який підтримав касаційну скаргу; прокурора, який просив судові рішення залишити без зміни; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені докладні мотиви постановленого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути проаналізовані та жоден з них не повинен залишатися без відповіді. У разі залишення апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які її визнано необґрунтованою.

Однак, як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд не дотримався цих вимог і положень закону.

Так, в поданих апеляціях засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_5 та захисник засудженого ОСОБА_6 - ОСОБА_19 вказували на те, що суд послався у вироку на недопустимі докази, а саме на явку з повинною та показання ОСОБА_11, які той дав, знаходячись під адміністративним арештом з застосуванням до нього недозволених методів. Заперечували вони наявність організованої злочинної групи, не погоджувались з кваліфікацією дій за ч.5 ст. 185 КК України, посилаючись на те, що потерпілий ОСОБА_17 не надав документів, які б підтверджували вартість викрадених ресиверів, а органи досудового слідства відповідну експертизу не провели.

Захисник ОСОБА_19 зазначав також, що судом була призначена комплексна судово-медична експертиза щодо ОСОБА_6, однак проведена вона не була, що, на думку захисника, є порушенням права засудженого на захист, оскільки не був визначений стан здоров'я ОСОБА_6

Засуджений ОСОБА_6 в апеляції звертав увагу на те, що до нього незаконно було застосовано адміністративний арешт, під час якого з ним проводились слідчі дії. При цьому до нього застосовувалось фізичне та психічне насильство, про що свідчать неодноразові виклики «швидкої допомоги».

Засуджений ОСОБА_5 в апеляції вказував і на порушення слідчим вимог ст. 85 КПК України. Зокрема, зазначав, що слідчий в протоколі відтворення обстановки і обставин події записав дані, які ОСОБА_11 при проведенні цієї слідчої дії не вказував, що було встановлено при перегляді у судовому засіданні відеозапису відтворення обстановки та обставин події.

Посилався засуджений ОСОБА_5 в апеляції і на те, що суд не взяв до уваги його показання, показання свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21, не задовольняв його клопотання, зокрема, про допит понятих, які були присутні при проведенні впізнання, необґрунтовано послався як на докази на роздруківку дзвінків, яка не підтверджує його провину.

Проте, як вбачається зі змісту ухвали апеляційного суду, зазначені доводи апеляцій не проаналізовані і відповіді на них не дано. Апеляційний суд обмежився лише загальною фразою про те, що підстави, наведені захисниками та засудженими у поданих апеляціях, не є безумовними підставами для скасування вироку.

Виходячи з вимог ст. 26 КПК України скасуванню підлягає ухвала апеляційного суду і щодо засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10

За таких обставин ухвалу апеляційного суду не можна визнати обґрунтованою та законною, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно перевірити доводи поданих на вирок апеляцій та постановити рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального закону.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 червня 2011 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10 - скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.