Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф., суддів Кульбаби В.М., Швеця В.А.,за участю прокурора Підвербної Г.Я., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 4 жовтня 2011 року, якою змінено вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 2 червня 2011 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1

не судиму

засуджено за ч.2 ст. 191 КК України до покарання у виді

позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права займати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі посади строком на 3 роки;

за ч.4 ст. 191 КК України до покарання у виді позбавлення волі

на строк 5 років з позбавленням права займати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі посади строком на 3 роки;

Згідно зі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права займати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі посади строком на 3 роки.

Вирішено питання судових витрат та речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 4 жовтня 2011 року зазначений вирок суду змінено.

Визначено вважати ОСОБА_5 засудженою за ч.2 ст. 191 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права займати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі посади строком на 2 роки;

за ч. 4 ст. 191 КК України до покарання у виді позбавлення волі

на строк 5 років з позбавленням права займати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі посади строком на 3 роки;

Згідно зі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права займати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі посади строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнано винною і засуджено за

те, що вона, перебуваючи з 15 липня 2007 року на посаді керівника Херсонського відділення кредитної спілки «Альянс Україна», будучи службовою особою, уповноваженою виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, несучи повну індивідуальну матеріальну відповідальність за забезпечення зберігання матеріальних цінностей, ввірених їй підприємством та перебуваючи в її віданні, скоїла привласнення чужого майна при наступних обставинах: довіреністю від 12.12.2007 року ОСОБА_5 було надано право укладати від імені кредитної спілки «Альянс Україна» цивільно-правові договори, в тому числі і кредитні договори і договори застави (іпотеки), які є забезпеченням кредитних договорів; подавати та отримувати документи, заяви, підписувати цивільно-правові договори та будь-які інші документи. Але вона умисно, у власних фінансових інтересах, всупереч встановленому порядку та правилам кредитування, самостійно, без будь-яких узгоджень з кредитним комітетом КС «Альянс Україна», зловживаючи своїм службовим становищем, прийняла рішення про укладення договору кредиту між ХВ КС «Альянс Україна» в особі керівника ОСОБА_5 та фізичною особою ОСОБА_5, тобто з собою особисто, для чого 04.10.2008 року, знаходячись у службовому приміщенні ХВКС «Альянс Україна», розташованому по вул. Миру,7 у м. Херсоні, на комп'ютері власноручно підготувала кредитну угоду №668-08 КХР від 04.10.08 року між ХВ КС «Альянс Україна» та ОСОБА_5, і у відповідності до умов вказаного договору, ОСОБА_5 було відкрито кредитну лінію з лімітом кредитування на суму 50 тисяч гривень. Цього ж дня, ОСОБА_5 підготувала договір застави №668-08 КХР від 04.10.08 року, з додатком до нього з описом майна, переданого під заставу, укладеного між ХВ КС «Альянс Україна» та ОСОБА_5 Відповідно до умов цього договору та додатку до нього, ОСОБА_5, як фізичною особою, було передано в заставу КС «Альянс Україна» майно на загальну суму 109800 гривень. На підставі розписки до договору застави, ОСОБА_5 прийняла на відповідальне зберігання передане нею під заставу майно. Підготувавши вказані договори, ОСОБА_5 їх власноручно підписала від імені ХВ КС «Альянс Україна», як керівник та засвідчила круглою печаткою ХВ КС «Альянс Україна», а також від імені фізичної особи - позичальника ОСОБА_5

На підставі цього договору-кредиту по видатковому касовому ордеру № 939 від 04.10.08 року, ОСОБА_5 у вказаний день в касі ХВ КС «Альянс Україна», розташованій по вул. Миру,7 у м. Херсоні, отримала грошові кошти у сумі 40 тисяч гривень; по видатковому касовому ордеру №1030 від 10.11.08 року, ОСОБА_5 у вказаний день у касі ХВ КС «Альянс Україна» отримала грошові кошти у сумі 4 тисячі гривень та по видатковому касовому ордеру №960 від 13.10.08 року ОСОБА_5 у вказаний день у касі ХВ КС «Альянс Україна» отримала грошові кошти у сумі 10 тисяч гривень. Отримані гроші ОСОБА_5 використала як внесок в МЖК, що не було передбачено умовами вищевказаного договору.

Процедурою кредитування в КС «Альянс Україна» передбачалося, що сума кредиту під заставу, яка нотаріально не посвідчується, не може перевищувати 15 тисяч гривень, а застава нерухомості, зокрема, транспортних засобів, повинна бути обов'язково посвідчена нотаріально; ОСОБА_5 договір застави №668-08 КХР від 04.10.08р., у якому предметом застави був належний їй автомобіль «Шевроле Авео», випуску 2006 року, умисно нотаріально не посвідчила, що дало їй змогу не вносити в Державний реєстр обтяжень рухомого майна відомості про виникнення обтяження на вказаний автомобіль. Одночасно про укладення договору застави №668-08 КХР від 04.10.08р., ОСОБА_5 не повідомила центральний офіс КС «Альянс Україна», що унеможливило внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заставу Автомобіля «Шевроле Авео», випуску 2006 року.

Здійснивши декілька платежів, останній 23.10.08 року по кредитному договору №668-08 КХР від 04.10.08 року, ОСОБА_5, з метою виключення можливості звернення стягнення на заставлений нею автомобіль «Шевроле Авео», випуску 2006 року, реалізувала його у листопаді 2008 року, а виручені кошти використала на власні потреби.

Інше заставлене майно ОСОБА_5 відчужила не встановленій слідством особі.

Таким чином, ОСОБА_5, шляхом привласнення належних КС «Альянс Україна» грошових коштів, завдала шкоду кредитній спілці на загальну суму 49791 гривень.

Вона ж, повторно, 14.10.08 року, знаходячись в тому ж місці, тим же способом підготувала кредитну угоду №674-08 КХР від 14.10.08р. між ХВ КС «Альянс Україна» та ОСОБА_5, тобто з собою особисто. У відповідності до умов вказаного договору, ОСОБА_5 було відкрито кредитну лінію з лімітом кредитування у сумі 95 тисяч гривень. І цього ж дня ОСОБА_5 підготувала договір застави №674-08 КХР від 04.10.08 року, разом з додатком до нього з описом майна, переданого під заставу, укладеного між ХВ КС «Альянс Україна» та ОСОБА_5, відповідно до якого, вона, як фізична особа, передала в заставу КС «Альянс Україна» автомобіль «Мітсубіші Грандіс», випуску 2006 року, вартістю 170 тисяч гривень, у відповідності до розписки до договору застави прийнявши на себе відповідальне зберігання переданого у заставу автомобіля. Після підготування вказаних договорів, ОСОБА_5 їх власноручно підписала від імені ХВ КС «Альянс Україна» як керівником та засвідчила відбитком круглої печатки ХВ КС «Альянс Україна», а також від імені фізичної особи позичальника ОСОБА_5

Відповідно до вищезазначеного договору кредиту по видатковому касовому ордеру №973 від 15.10.08 року, ОСОБА_5 у вказаний день у касі ХВ КС «Альянс Україна», розташованій за адресою: м. Херсон, вул. Миру,7, отримала гроші у сумі 50 тисяч гривень; по видатковому касовому ордеру №978 від 16.10.08 року у тій же касі вона отримала гроші у сумі 45 тисяч гривень; по видатковому касовому ордеру №1039 від 10.11.08 року ОСОБА_5 отримала гроші у сумі 8000 гривень. Отримані гроші вона використала як внесок в МЖК, тобто на потреби, не передбачені умовами договору №674-08 КХР від 14.10.08 року.

В порушення процедури кредитування в КС «Альянс Україна», якою передбачено, що сума кредиту під заставу, яка нотаріально посвідчується, не може перевищувати 15 тисяч гривень, а застава транспортних засобів має бути обов'язково нотаріально посвідчена, ОСОБА_5, заставивши належний їй автомобіль «Мітцубіші Грандіс», випуску 2006 року, умисно його нотаріально не посвідчила, що дало змогу не вносити в Державний реєстр обтяжень рухомого майна відомості про виникнення обтяження на вказаний автомобіль, а про укладення договору застави №674-08 КХР від 14.10.08 року ОСОБА_5 не повідомила центральний офіс КС «Альянс Україна».

Здійснивши декілька платежів, останній 24.12.08 року по кредитному договору №674-08 КХР від 14.10.08 року, ОСОБА_5, з метою виключення можливості звернення стягнення на заставлений нею автомобіль «Мітцубіші Грандіс», випуску 2006 року, за невиконання кредитних зобов'язань, у грудні 2008 року його реалізувала, виручені кошти витратила на власні потреби.

Таким чином, ОСОБА_5 привласнила грошові кошти, належні КС «Альянс Україна», спричинивши кредитній спілці шкоду у великих розмірах на загальну суму 88413 гривень.

В касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосуванням кримінального закону - ст. 75 КК України, та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі винної внаслідок м'якості, просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як убачається з матеріалів справи, висновки суду щодо вини засудженої у вчиненні злочинів відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених доказів.

Викладені у касаційній скарзі доводи прокурора про те, що суд, приймаючи рішення про звільнення засудженої від відбування призначеного покарання з випробуванням, не дотримався всіх вимог закону, неправильно застосував ст. 75 КК України, не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу засудженої, а також обставини, які обтяжують покарання, є необґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КК суд може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Ці вимоги закону суд апеляційної інстанції виконав і обґрунтував у мотивувальній частині ухвали свій висновок про можливість виправлення засудженої ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства належним чином, правильно застосувавши кримінальний закон - ст. 75 КК України.

Так, суд послався на обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_5: визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вказав на наявність на вихованні у ОСОБА_5 трьох малолітніх дітей та відсутність обтяжуючих обставин, тобто належним чином оцінив та врахував характер та ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_5 злочинів та дані про її особу.

За таких обставин та, враховуючи відшкодування шкоди в повному обсязі в порядку цивільного судочинства, ухвалу апеляційного суду слід залишити без зміни, а касаційну скаргу - залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, - залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 4 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_5 - залишити без зміни.

З оригіналом згідно:

Суддя: М.Ф. Пойда