Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,суддів Наставного В.В., Чуйко О.Г.,за участю: прокурораПересунька С.В.розглянула в судовому засіданні 19 квітня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Кіровського районного суду АР Крим від 8 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 8 вересня 2011 року щодо ОСОБА_5

Цим вироком ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого 15.10.2010 року

за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 286 КК України

на 10 років позбавлення волі, з конфіскацією

всього майна, яке є його власністю,

засуджено за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 393 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково призначено невідбуте покарання за попереднім вироком та остаточно визначено 11 років позбавлення волі.

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він, будучи засудженим вироком суду, 11 січня 2011 року о 4 год. 45 хв., знаходячись на обмінному пункті с. Владиславівка Кіровського району АР Крим при прийомі спецконтингенту із Сімферопольського СІЗО в ІТТ Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, маючи умисел на втечу, умисно з метою ухилення від подальшого перебування під вартою, під час конвоювання залізничного спец вагону в автозак, порушуючи вимоги конвойного підрозділу, вибіг з утвореного конвойного коридору, однак не вчинив всіх дій, спрямованих на доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі, був затриманий та впроваджений в місця утримання під вартою.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на порушення судом вимог ст.ст. 299, 334 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який касаційну скаргу не підтримав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.ч. 3, 4, 5 ст. 229 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову. Допит підсудного, якщо тільки він не відмовляється від дачі показань, провадиться обов'язково.

З матеріалів справи убачається, що її розгляд був проведений за скороченою процедурою у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, у зв'язку з чим докази у судовому засіданні не досліджувались. При цьому суд переконався, що засуджений, який у судовому засіданні визнав вину та відмовився від дачі пояснень на підставі ст. 63 Конституції України, не заперечує проти цього, та належним чином роз'яснив йому наслідки розгляду справи в такому порядку (а.с. 127). Отже, вимоги, передбачені ст. 299 КПК України, судом виконано.

Даних, які б свідчили, що у справі допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не виявлено.

У касаційній скарзі прокурора не наведено інших підстав для скасування судових рішень, зокрема, у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону при призначенні остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, а погіршувати становище засудженого за відсутністю посилання на це у скарзі прокурора касаційний суд відповідно до вимог ст. 397 КПК України не вправі.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Кіровського районного суду АР Крим від 8 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 8 вересня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора - без задоволення.