Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,суддів Наставного В.В., Чуйко О.Г.,за участю прокурора Сорокіної О.А.розглянула в судовому засіданні 19 квітня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та представника цивільного відповідача ПАТ Страхова компанія «Оранта-Лугань» на вирок Новопсковського районного суду Луганської області від 7 липня 2011 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 1 листопада 2011 року щодо ОСОБА_5
Цим вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,
засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням відповідних обов'язків.
Постановлено стягнути з цивільного відповідача ПАТ Страхова компанія «Оранта-Лугань» на користь цивільних позивачів ОСОБА_6 і ОСОБА_6 14 806 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 2 500 грн. моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 1 листопада 2011 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 8 серпня 2010 року, керуючи автомобілем SKODA-OKTAVIA, рухаючись по вул. Леніна у сел. Новороссош, порушив вимоги п.п. 12.3, 12.4, 12.9(б) Правил дорожнього руху України (1306-2001-п)
, не обрав безпечну швидкість руху і в момент виникнення безпеки з боку велосипедиста, особу якого слідством не встановлено, який рухався попереду у попутному напрямку з метою запобігання зіткненню з велосипедистом, не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини та допустив наїзд на перешкоду - дерево. Внаслідок ДТП пасажири автомобіля ОСОБА_7 і ОСОБА_8 отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких померли на місці, а пасажир ОСОБА_9 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Посилається на безпідставне, на його думку, звільнення засудженого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням. Указує, що ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп'яніння, вчинив злочин щодо трьох осіб, дві з яких померло.
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ПАТ Страхова компанія «Оранта-Лугань» зазначає, що цивільний позов вирішено неправильно. Указує, що ОСОБА_5 добровільно відшкодував заявлену шкоду. Просить скасувати судові рішення в частині вирішення цивільного позову цивільних позивачів ОСОБА_6 і ОСОБА_6
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який касаційну скаргу цивільного відповідача просив залишити без задоволення, а касаційну скаргу прокурора підтримав, вказавши при цьому й на зазначену судом зайву кваліфікуючу ознаку - порушення правил експлуатації транспорту, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.
Як видно з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини справи та дані про особу засудженого. Суд узяв до уваги, зокрема, те, що він визнав вину та щиро розкаявся, раніше не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, відшкодував заподіяну злочином матеріальну шкоду, є інвалідом ІІ групи. Потерпілі у судовому засіданні просили не позбавляти засудженого волі.
Що стосується даних про перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння, то зазначене питання було предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суд зробив правильний висновок про відсутність належних підстав вважати, що перебував у стані алкогольного сп'яніння. Отже, обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства та звільнення його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Доводи у касаційній скарзі цивільного відповідача щодо вирішення цивільного позову також були предметом розгляду суду апеляційної інстанції та їм дана належна оцінка. Цивільний позов у справі вирішено відповідно до вимог кримінально-процесуального та цивільного законодавства.
Як убачається з мотивувальної частини вироку суд, кваліфікуючи дії ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 286 КК України, безпідставно кваліфікував їх не тільки як порушення правил безпеки дорожнього руху, а ще й як порушення правил експлуатації транспорту, що не відповідає пред'явленому йому в ході досудового слідства обвинуваченню та матеріалам справи. Тому колегія суддів вважає, що в порядку ст. 395 КПК України зазначена кваліфікуюча ознака підлягає виключенню з мотивувальної частини вироку як зайва. Дії засудженого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційні скарги прокурора та представника цивільного відповідача ПАТ Страхова компанія «Оранта-Лугань» залишити без задоволення.
Вирок Новопсковського районного суду Луганської області від 7 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 1 листопада 2011 року щодо ОСОБА_5 змінити, за виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку дій ОСОБА_5 порушення правил експлуатації транспорту.
У решті вирок Новопсковського районного суду Луганської області від 7 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 1 листопада 2011 року залишити без зміни.
С у д д і : М.А. Мороз
В.В. Наставний
О.Г. Чуйко