Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого-суддіШилової Т.С., суддів Матієк Т.В., Марчук Н.О., за участю прокурора Гладкого О.Є.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва на вирок Печерського районного суду м. Києва від 1 вересня 2011 року щодо ОСОБА_5

Цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що в силу ст. 89 КК України не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком терміном 1 рік та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку дане судове рішення не переглядалося.

Як установив суд, ОСОБА_5 16 червня 2011 року приблизно о 22:05 у приміщенні магазину «Велика кишеня» по вул. Залізничне шосе, 57 у м. Києві таємно викрав дев'ять плиток шоколаду на загальну суму 100 грн. 92 коп.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про зміну вироку суду та перекваліфікацію дій засудженого на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік та зі звільненням від його відбування з випробуванням, оскільки ОСОБА_5 не встиг розпорядитися викраденим майном.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Як визнав доведеним суд, ОСОБА_5 таємно викрав у приміщенні магазину дев'ять плиток шоколаду на загальну суму 100 грн. 92 коп., сховав їх у свою сумку, однак у той час, коли він намагався вийти з магазину та знаходився за касовим терміналом, до нього підійшли охоронці магазину і попросили показати вміст сумки, де й було виявлено викрадене. Тобто, судом встановлено, що ОСОБА_5 не встиг розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, хоча й вчинив усі дії, які вважав за необхідне виконати для доведення злочину до кінця.

Відповідно до ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею особливої частини Кримінального Кодексу (2341-14) , якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Частина 2 даної статті передбачає, що якщо особа виконала усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, то такий замах на вчинення злочину є закінченим.

Тобто, дії ОСОБА_5, який таємно викрав майно, однак не вийшов із магазину та не встиг розпорядитися викраденим, оскільки був затриманий охороною одразу за касовим терміналом, слід кваліфікувати як закінчений замах на вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Таким чином, вирок щодо ОСОБА_5 підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону, а дії засудженого - перекваліфікуванню з ч. 1 ст. 185 на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України з призначенням йому покарання у виді та розмірі, визначеному судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва задовольнити.

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 1 вересня 2011 року щодо ОСОБА_5 змінити. Перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч. 1 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком терміном 1 рік та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

У решті вирок залишити без зміни.