Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого судді Щепоткіної В.В., суддів Романець Л.А., Шибко Л.В., за участю прокурора Саленка І.В., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Закарпатської області на вирок Воловецького районного суду Закарпатської області від 9 вересня 2011 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

такого, що в силу ст. 89 КК України на має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього певних обов'язків.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він 26 липня 2000 року, приблизно о 5 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в мотелі - пансіонаті «Старт», розташованого по вул. Плзенській 729 у м. Маріанські Лазні, Чеської Республіки, на ґрунті особистої неприязні, під час сварки, завдав потерпілому ОСОБА_6 численні удари руками по обличчю та тулубу, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи правильності кваліфікації дій та обґрунтованості засудження ОСОБА_5, ставить питання про скасування вироку місцевого суду з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально - процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Зазначає, що суд неправильно застосував кримінальний закон, а саме ст.ст. 69, 75 КК України. Одночасно вказує, що суд порушив вимоги ст. 323 КПК України, оскільки у мотивувальній частині вироку не дав аналіз усім зібраним у справі доказам. Крім того, посилається на те, що при призначенні покарання, судом не було враховано, що засуджений, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив тяжкий умисний злочин.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 257 КПК України суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно зі ст. 334 КПК України, у мотивувальній частині вироку суд має проаналізувати фактичні дані, що містяться у показаннях свідків, потерпілого, підсудного, висновку експерта та інших джерелах доказів, навести докази, на яких ґрунтуються його висновки, та зазначити мотиви, з яких суд відкинув інші докази.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, судом першої інстанції вказані вимоги виконані не були в повному обсязі.

Так, суд постановляючи вирок щодо ОСОБА_5, в мотивувальній частині вироку не дав аналізу усім зібраним у справі доказам, а лише обмежився посиланням на показання засудженого, свідків, висновок судово- медичної експертизи, протокол огляду місця події, не розкривши їх змісту та не аналізуючи їх з іншими доказами по справі, що є істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону.

Що стосується доводів прокурора про м'якість призначеного засудженому покарання, у зв'язку з необґрунтованим звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, то вони також є слушними.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, приймаючи рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, суд першої інстанції не врахував того, що за змістом ч. 1 ст. 75 КК України, суд може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням лише у тому випадку, якщо він, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, належно вмотивувавши такий свій висновок.

Звільняючи ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, суд першої інстанції належним чином не врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а також те, що злочин ним було вчинено у стані алкогольного сп'яніння, а також належним чином не мотивував, які саме дані про його особу дають підстави для висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

За таких обставин висновок суду про те, що ОСОБА_5 підлягає звільненню від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки для його виправлення достатньо виконання протягом іспитового строку покладених на них обов'язків, є помилковим.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги прокурора в частині неправильного застосування кримінального закону - ст. 75 КК України, що на думку колегії суддів, потягло і неправильне призначення судом покарання ОСОБА_5, а також істотного порушення кримінально - процесуального закону, що є підставою для скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи, якщо винність ОСОБА_5 у вчиненні злочинів буде доведено, а кваліфікація його дій підтверджена, суду необхідно призначити йому покарання з дотриманням усіх вимог кримінально - процесуального та кримінального закону, враховуючи те, що призначення покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

Крім того, при новому розгляді справи, суду слід врахувати вимоги ч. 2 ст. 5 КПК України, в частині зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі, прикінцеві та перехідні положення до кримінального кодексу України від 1 вересня 2011 року, та правильно кваліфікувати дії ОСОБА_5 у відповідності до вимог діючого законодавства.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області задовольнити частково.

Вирок Воловецького районного суду Закарпатської області від 9 вересня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.