Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Щепоткіної В.В.,суддів Романець Л.А., Шибко Л.В.,за участю прокурора Саленка І.В., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 8 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 9 листопада 2011 року.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 8 вересня 2011 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

такого, що не має судимості в порядку ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на 6 місяців арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 9 листопада 2011 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він близько 19 год. 30 хв., рухаючись на автомобілі ДЕУ СЕНС реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Тарнавського в м. Тернополі в напрямку вулиці Київської та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований навпроти церкви і будинку № 8, всупереч вимогам п.п. 1.5, 2.3.6, 18.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , проявив неуважність, та, маючи можливість своєчасно виявити, що на пішохідному переході перебувають пішоходи, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого вчинив наїзд на перехожих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яким спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі захисника порушено питання про зміну постановлених судових рішень щодо ОСОБА_5 в частині призначеного йому покарання у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок суворості. Просить призначити ОСОБА_5 покарання не пов'язане із позбавленням волі та без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 286 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_5 та призначаючи йому покарання у виді арешту строком на 6 місяців, з позбавленням права керувати транспортними засобами, суд, як вбачається з вироку, врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, так й конкретні обставини справи. При цьому суд врахував також і особу засудженого, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності, не працював, частково відшкодував завдану злочином шкоду.

Колегія суддів вважає, що покарання, призначене ОСОБА_5, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Підстав для його пом'якшення, про що йдеться у касаційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу захисника, дотримався вимог ст. 377 КПК України, належним чином проаналізував усі доводи поданої на вирок місцевого суду апеляції, на кожний з них дав вичерпну відповідь і обґрунтовано залишив вирок без зміни, а скаргу захисника без задоволення.

Істотних порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які б давали безумовні підстави для зміни чи скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 8 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 9 листопада 2011 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.