Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О., суддів Крещенка А.М., Пузиревського Є.Б.,за участю прокурора Голюги В.В.

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 17 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 серпня 2011 року щодо ОСОБА_6

Вказаним вироком

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

такого, що не має судимості

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на 2 роки виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20% заробітку, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Запобіжний захід залишено попередній - підписку про невиїзд.

Постановлено стягнути на користь потерпілої ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди:

- з ОСОБА_6 2 450 грн.

- з ВАТ СТ «Ільчевське» 2 550 грн.

У вироку також вирішено питання судових витрат та долю речових доказів по справі.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 серпня 2011 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він 30 серпня 2008 року приблизно о 14 годині, керуючи автомобілем «ВАЗ-21063», рухаючись по проїжджій частині Володарського шосе в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області, в порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху в Україні (1306-2001-п) , не вибрав безпечну швидкість руху, проявив неуважність і необережність, пересік двойну сплошну смугу дорожньої розмітки, виїхав на зустрічну полосу, де вчинив зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Grandis», який рухався у зустрічному напрямку, під керуванням водія ОСОБА_8

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «Mitsubishi Grandis» ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, ставить питання про скасування вказаних судових рішень та закриття справи щодо ОСОБА_6 за недоведеністю його вини у скоєнні злочину. Вказує, що районний суд в порушення вимог ст. 334 КПК України в мотивувальній частині вироку не зробив свого висновку стосовно порушення ОСОБА_6 п. 10.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) . Також зазначає, що судом апеляційної інстанції порушені вимоги ст. 377 КПК України, оскільки в резолютивній частині ухвали не прийнято рішення по апеляції захисника.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Голюги В.В., яка частково підтримала касаційну скаргу та просила ухвалу апеляційного суду скасувати через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Відповідно до статей 362 і 365 КПК України суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити усі доводи апеляції, у тому числі якщо для того є підстави і шляхом проведення судового слідства. Усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути ретельно вивчені, проаналізовані з урахуванням наявних у справі та додатково поданих матеріалів з тим, щоб жодний довід не залишився нерозглянутим.

Згідно зі ст. 377 КПК України у своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення, і, якщо апеляція залишається без задоволення, зазначити підстави, через які її визнано необґрунтованою, а доводи апелянта безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 червня 2011 року захисником ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 була подана апеляція, в якій вона порушила питання про скасування вироку суду першої інстанції і закриття кримінальної справи через недоведеність вини засудженого у скоєнні злочину. На її думку, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема, вказувала на те, що причини виїзду автомобіля під керуванням її підзахисного на смугу зустрічного руху ні досудовим слідством, ні судом не встановлені, доводи захисту і підсудного у цій частині вироком не спростовані.

Апеляційний суд, хоча й розписав в ухвалі зміст апеляції, проте належним чином вказаних доводів в ухвалі не проаналізував і не зазначив підстав, через які апеляцію захисника визнав необґрунтованою.

Крім того, із ухвали апеляційного суду вбачається, що справа апеляційним судом розглядалася за апеляцією захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6

Разом з тим, суд у резолютивній частині ухвали рішення за апеляцією захисника не прийняв.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а тому, відповідно до ч.1 ст. 398 КПК України підлягає скасуванню з направленням матеріалів кримінальної справи на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду апеляційному суду належить перевірити усі доводи апеляції захисника ОСОБА_5, а також інші доводи, викладені нею у касаційній скарзі та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 серпня 2011 року щодо ОСОБА_6 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.