5-1783км12 Про звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 198 КК України на підставі Закону України "Про амністію", а кримінальну справу за обвинуваченням закрито - 12.04.2012 Прийняття

головуючого Пойди М.Ф., суддів Кульбаби В.М., Швеця В.А.,за участю прокурора Сингаївської А.О., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Закарпатської області на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_5

Зазначеною постановою

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 198 КК України на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2011 році», а кримінальну справу за його обвинуваченням закрито.

В апеляційному порядку зазначена постанова не переглядалась.

ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що 31.12.2008 року близько 04.00 год., на ділянці автодороги "М-1/Е-30 Брест-Мінськ-границя Російської Федерації, неподалік від білорусько-українського прикордонного переходу "Мохро", спостерігаючи як автомобіль ОСОБА_6 та ще якийсь автомобіль стоять на дорозі та перекривають дорогу мікроавтобусові марки "Мерседес Спрінтер", після цього, від'їхавши від даного місця з'їхали з дороги та заїхали в лісопосадку, а він з своїм автомобілем залишився на дорозі, в подальшому дізнавшись від ОСОБА_6, що той разом з іншими невідомими йому людьми щойно обібрали людей, які їхали в вищевказаному мікроавтобусі, тобто скоїли на них розбійний напад та заволоділи їх майном та грошовими коштами, в автомобілі, належному ОСОБА_5 на передньому пасажирському сидінні, під час розмови з ОСОБА_6 заздалегідь не обіцявши, усвідомлюючи, що отримує набуті злочинним шляхом кошти, отримав від ОСОБА_6 здобуті внаслідок розбійного нападу кошти в сумі 100 доларів США.

В касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону в зв'язку з порушенням прав потерпілих, передбачених ст. 267 КПК України, невикликом їх до суду першої інстанції для дачі пояснень, невручення постанови про зміну обвинувачення та нероз'яснення їм права підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі за ст. 187 ч. 2 КК України; просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 132 КПК України у постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути зазначено, зокрема, злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому, і стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин.

Ці вимоги закону органом досудового слідства виконані неналежним чином.

Як убачається з постанови про притягнення обвинуваченого, пред'явлене ОСОБА_5, обвинувачення є неконкретним. В ньому не вказано, які дії виконував обвинувачений, вчиняючи злочин. Крім того, у зазначеній постанові відмічено, що вона була оголошена та роз'яснені права обвинуваченого не ОСОБА_5, а ОСОБА_7 (т.85 а.с.44-46).

Згідно зі ст. 223 КПК України після закінчення слідства і виконання вимог ст.ст. 217-222 цього кодексу слідчий складає обвинувальний висновок.

Слідчий виконав вимоги ст. 223 КПК України, проте на титульному листі обвинувального висновку вказав прізвище не ОСОБА_5, а ОСОБА_8 (т.5 а.с.55).

Відповідно до ч.1 ст. 229 КПК України перевіривши справу з обвинувальним висновком, прокурор або його заступник - затверджує обвинувальний висновок, або складає новий обвинувальний висновок.

В обвинувальному висновку слідчий зазначив, що кримінальна справа направляється прокурору Тячівського району для затвердження обвинувального висновку (т.5 а.с.75).

Постановою прокурора району від 25 лютого 2011 року обвинувальний висновок затверджений. Проте в цій постанові не вказано прокурором якого району затверджений обвинувальний висновок. Крім того, обвинувальний висновок складено щодо ОСОБА_5, а затверджений він відносно ОСОБА_9 (т.5 а.с.82). За таких обставин обвинувальний висновок не можна вважати затвердженим.

Розглядаючи справу, суд не звернув увагу на вказане порушення вимог кримінально-процесуального закону, яке відповідно до вимог п.12 ч.2 ст. 370 КПК України є істотним та тягне за собою безперечне скасування судового рішення.

Крім того, суд порушив вимоги ст. 277 КПК України, згідно з якою якщо в постанові прокурора про зміну обвинувачення ставиться питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин чи про зменшення обсягу обвинувачення, то суд роз'яснює потерпілому та його представнику їх право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі. Суд розглянув справу у відсутності потерпілих.

13 жовтня 2011 року прокурор змінив пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення зі ст. 187 ч.2 КК України на ст. 198 КК України. Листом від 13 жовтня 2011 року суд повідомив потерпілих про зміну прокурором обвинувачення, проте копій постанови про зміну обвинувачення їм не направив та думки жодного з них про підтримання обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі не вияснив.

Враховуючи викладене, постанова суду підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справа - направленню на додаткове розслідування, під час якого необхідно усунути зазначені вище недоліки, при доведеності вини ОСОБА_5 пред'явити обвинувачення належній особі, направити справу прокурору та вчинити інші процесуальні дії відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області - задовольнити частково.

Постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_5 - скасувати, а справу направити прокурору Тячівського району Закарпатської області на нове розслідування.