Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Романець Л.А.,суддів Крещенка А.М., Широян Т.А.,за участю прокуроразасудженого Волошиної Т.Г.ОСОБА_5 розглянула в судовому засіданні у м. Києві 9 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Харківської області від 29 серпня 2012 року.

Вироком Люботинського міського суду Харківської області від 21 жовтня 2011 року

ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки; за

ч. 1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_5 визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

У вироку вирішено питання судових витрат та долю речових доказів по справі.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 23 грудня 2006 року, близько 14 години 15 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи належним йому технічно справним автомобілем "УАЗ-3962", реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі "Київ-Харків-Довжанський" з боку м. Люботин в напрямку м. Харкова, в порушення п.п. 2.9., 10.1, 10.4 "Правил дорожнього руху України" (1306-2001-п) , при розвороті автомобіля допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7, який слідував зі сторони м. Харкова в напрямку м. Києва.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля "Ауді-100" ОСОБА_8 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її смерть, а також середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_9

Крім того, ОСОБА_5 у 1992 році незаконно придбав, переносив та зберігав за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, вогнепальну зброю та 25 бойових припасів, які 7.12.2010 року були вилучені у нього працівниками міліції.

Апеляційним судом Харківської області від 29 серпня 2012 року зазначений вирок в частині призначеного покарання скасовано та постановлено новий вирок, яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на

4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік; за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_5 визначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

У решті вирок суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, просить змінити вирок апеляційного суду та застосувати до нього ст. 75 КК України.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_6 просить змінити судове рішення щодо ОСОБА_5 в частині вирішення цивільного позову, та стягнути з засудженого 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який просив задовольнити касаційну скаргу та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, пояснення прокурора, який просив судові рішення залишити без зміни, а касаційні скарги - без задоволення, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5. у вчиненні злочинів, за які його засуджено, грунтуються на повно та всебічно досліджених та покладених в основу вироку доказах, яким суд дав належну оцінку.

Дії засудженого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 та ч.1 ст. 263 КК України.

Викладені в скарзі засудженого доводи про суворість призначеного покарання перевірені і визнані безпідставними.

При призначенні покарання ОСОБА_5 апеляційний суд, у відповідності до вимог статей 50, 65- 67 КК України, у повній мірі врахував ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, один з яких є тяжким злочином, дані про особу засудженого, пом'якшуючі та обтяжуючу його покарання обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та правильно призначив йому покарання у виді позбавлення волі, яке за своїм розміром є близьким до мінімального розміру, установленого санкцією ч.2 ст. 286 КК України.

Покарання, призначене ОСОБА_5, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а тому підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає.

Доводи касаційної скарги потерпілого ОСОБА_6 про неправильно вирішений, на його думку, цивільний позов є безпідставними.

Із матеріалів справи та вироку слідує, що засуджений добровільно відшкодував потерпілому ОСОБА_6 завдані збитки у розмірі 13 тисяч гривень. Крім того, засуджений відшкодував потерпілому шкоду, стягнуту з нього за вироком суду у розмірі 15 тисяч гривень і потерпілий, згідно завіреної нотаріусом заяви, претензій матеріального характеру до засудженого на час розгляду справи у суді касаційної інстанції не має.

Отже, підстав для задоволення касаційної скарги потерпілого колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування постановленого апеляційним судом по справі вироку не встановлено.

Керуючись пунктами 11,15 розділу ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та ст. ст. 394- 396 КПК України 1960 року, колегія суддів

Касаційні скарги потерпілого ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Апеляційного суду Харківської області від 29 серпня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.