Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Орлянської В.І.,

суддів: Тельнікової І.Г., Суржка А.В.,

за участю прокурора Міщенко Т.М.,

захисника ОСОБА_1,

розглянула у судовому засіданні 31 травня 2012 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду міста Полтави від 16 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 27 вересня 2011 року.

Постановою Київського районного суду міста Полтави від 16 червня 2011 року ОСОБА_2 було відмовлено в поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 12 травня 2010 року.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 27 вересня 2011 року апеляцію ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Київського районного суду міста Полтави від 16 червня 2011 року - без зміни.

В касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Зазначає, що строк на касаційне оскарження ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 12 травня 2010 року пропущений ним з поважних причин, оскільки він не був повідомлений про час та місце розгляду кримінальної справи щодо нього в суді апеляційної інстанції, а копію ухвали апеляційного суду від 12 травня 2010 року отримав тільки в травні 2011 року.

В своїх запереченнях ОСОБА_2 просить залишити оскаржувані судові рішення без зміни, посилаючись на неповажність причин пропуску строку на касаційне оскарження постановлених щодо засудженого ОСОБА_2 судових рішень.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника засудженого, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив залишити постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 КПК України, в редакції Закону Україну № 2533-ІІІ від 21 червня 2001 року (2533-14) , касаційні скарги на судові рішення, визначені у ч. 2 ст. 383 КПК України, можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набрання ними законної сили. Пропущений строк може бути відновлений у випадку, передбаченому ст. 353 КПК України, тобто за клопотанням особи, яка має право на оскарження вироку, до суду, який його постановив.

Вирок Київського районного суду міста Полтави від 30 жовтня 2009 року набрав законної сили в день постановлення ухвали Апеляційного суду - тобто 12 травня 2010 року.

Строк на касаційне оскарження цих судових рішень закінчився 12 листопада 2010 року, у зв'язку з чим касаційна скарга засудженого від 25 жовтня 2011 року постановою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 листопада 2011 року була визнана такою, що не підлягає розгляду.

В клопотанні, з яким ОСОБА_2 звертався до суду першої інстанції для поновлення строку на касаційне оскарження, він зазначив, що про час та розгляду справи щодо нього він повідомлений не був, копію ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 12 травня 2010 року отримав лише 23 лютого 2011 року, з матеріалами справи був ознайомлений 9 березня 2011 року (а. с. 193).

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила, що про час та місце розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_2, яка була призначена в Апеляційному суді Полтавської області на 12 травня 2010 року, учасники процесу були повідомлені Київським районним судом міста Полтави. При цьому, в матеріалах кримінальної справи відсутні дані про направлення учасникам процесу відповідних поштових повідомлень. Дане питання під час перевірки судами поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не досліджувалось. Тому, колегія судів вважає необґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про повідомлення належним чином учасників судового процесу про розгляд 12 травня 2010 року кримінальної справи щодо ОСОБА_2 в апеляційному порядку (а. с. 173).

Крім того, відповідно до супровідного листа № 15/26234, копія вироку місцевого суду від 30 жовтня 2010 року і копія ухвали Апеляційного суду від 12 травня 2010 року надсилались ОСОБА_2Київським районним судом міста Полтави 21 травня 2010 року. Однак, адреса отримувача в супровідному листі не зазначена, питання про відправлення такого листа поштою з відповідними додатками, під час перевірки доводів ОСОБА_2 про неотримання ним вищезазначеної ухвали, судами першої та апеляційної інстанцій не досліджувалися (а. с. 184).

Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про визнання безпідставними доводів ОСОБА_2 про поважність причин пропуску строків на касаційне оскарження. Ці висновки судових інстанцій належним чином не обґрунтовані та не відповідають матеріалам справи.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду в цій справі підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно розглянути клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження і, перевіривши доводи засудженого ОСОБА_2, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Київського районного суду міста Полтави від 16 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 27 вересня 2011 року, якими засудженому ОСОБА_2 відмовлено у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 12 травня 2010 року - скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.