Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Тельнікової І.Г.,

розглянула у судовому засіданні 31 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора міста Києва на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 2 серпня 2011 року.

Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 2 серпня 2011 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,

засуджено за ст. 166 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладанням на неї обов'язків, передбачених п. 3, 4, ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не переглядалась.

За обставин встановлених судом першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за те, що вона, народивши хлопчика, ОСОБА_2, про що 31 січня 1995 року зроблено відповідний запис № 83, в подальшому, всупереч загальноприйнятим нормам моралі, материнського обов'язку, а також в порушення ст. 51 Конституції України та ст.ст. 150, 180 Сімейного кодексу України, ст.ст. 6, 7, 8 «Конвенції про права дитини» не виконувала покладені на неї обов'язки щодо виховання та розвитку дитини, в результаті чого ОСОБА_2 був позбавлений материнської уваги, розуміння, належних умов для розвитку його природніх здібностей та можливості навчання. Крім того, ОСОБА_1 не забезпечила відвідування її сином школи, що позбавило можливості останнього розвиватися, отримувати необхідні знання та навички.

Поверхневе відношення до виховання і освіти дитини, не здійснення позитивного соціального впливу на його розвиток, систематичне, свідоме невиконання ОСОБА_1 вищезазначених законом обов'язків по догляду за дитиною призвело до тяжких наслідків, а саме мікросоціальної та глибокої педагогічної занедбаності ОСОБА_2

У касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичні обставини справи, доведеність вини засудженої та кваліфікацію її дій, порушує питання про скасування вироку суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Вважає, що суд невірно призначив покарання у виді обмеження волі, оскільки, відповідно до ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, а ОСОБА_1 має малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

До початку розгляду справи прокурор відкликав свою касаційну скаргу.

Іншими учасниками судового розгляду рішення по справі щодо засудженого в касаційному порядку не оскаржені.

Керуючись ч. 2 ст. 396 КПК України, колегія суддів

касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника прокурора міста Києва на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 2 серпня 2011 року щодо ОСОБА_1 - закрити.