Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,суддів:Суржка А.В., Тельнікової І.Г., за участю прокурора Сингаївської А.О., розглянула в судовому засіданні 31 травня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 7 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 16 листопада 2011 року щодо нього.

Вироком Теплицького районного суду Вінницької області від 7 червня 2011 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше судимого 7.10.2008 року Бершадським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бершадського районного суду від 7.10.2008 року у виді позбавлення волі строком 4 роки 1 місяць та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.

Вирішено долю речових доказів по справі.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 4 квітня 2010 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, перебуваючи по вул. Центральній в с. Петрашівка Теплицького району, повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав поліпропіленову трубу для газопостачання довжиною 150 метрів, вартістю 13 грн 66 коп за один метр, яка належала кооперативу по газифікації с. Петрашівка, чим заподіяв кооперативу матеріальну шкоду на загальну суму 2049 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 16 листопада 2011 року апеляцію засудженого ОСОБА_5 залишено без задоволення, а вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 7 червня 2011 року щодо нього - без зміни.

Зі змісту касаційної скарги засудженого вбачається, що він порушує питання про скасування постановлених судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання його особі та ступеню тяжкості вчиненого злочину внаслідок суворості.

При цьому, зазначає, що вчинив злочин у зв'язку зі збігом тяжких сімейних обставин, так як на його утриманні знаходяться малолітні діти, які з народження тяжко хворіють. На їхнє лікування потрібно багато коштів.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив залишити касаційну скаргу засудженого без задоволення, а судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі доказах, які досліджувалися судом у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України, що у касаційній скарзі не оспорюється, як і кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 185 КК України.

Що стосується доводів касаційної скарги засудженого про призначення йому надто суворого покарання, то вони є безпідставними.

Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів справи, при призначенні ОСОБА_5 покарання районний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, його позитивну характеристику за місцем проживання; обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної шкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання; та, з врахуванням того, що ОСОБА_5 вчинив злочин в період іспитового строку, обґрунтовано та законно призначив йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 71 КК України.

Аналогічні доводи засудженого щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та його особі були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, який з ними не погодився та залишив вирок суду першої інстанції без зміни, а апеляцію ОСОБА_5 - без задоволення. При цьому, апеляційний суд правомірно вказав, що суд врахував всі обставини, які пом'якшують покарання засудженого, та призначив покарання в мінімальному розмірі позбавлення волі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 185 КК України та приєднав лише частину не відбутого покарання за попереднім вироком.

З урахуванням наведеного, фактичних обставин справи, доводів касаційної скарги засудженого, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, як про це просить касатор.

При перевірці кримінальної справи колегією суддів не вбачається істотних порушень кримінально-процесуального закону, які є безумовною підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 7 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 16 листопада 2011 року щодо засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_5 залишити без зміни.