Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М.Й.,суддів Чуйко О.Г., Наставного В.В., за участю прокурора Голюги В.В., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Київського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2011 року відносно ОСОБА_5

Вироком Київського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2011 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, який не має судимості,

засуджено за ст. 368 ч.2 КК України ( в редакції 2001 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і на нього покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця свого проживання і роботи.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим і засуджено за те, що він, будучи працівником правоохоронного органу і службовою особою, займаючи відповідальне становище, працюючи на посаді слідчого СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, 02 серпня 2010 року у своєму автомобілі ВАЗ-2108 в районі 16-ої станції Великого Фонтану в м. Одеса, отримав від ОСОБА_6 за обрання відносно неї запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд хабара - першу частину обумовленої суми грошей в розмірі 200 доларів США, а 03 серпня 2010 року біля будинку № 15 по вул. Академіка Філатова в м. Одеса другу частину хабара - обумовлену суму грошей в розмірі 200 доларів США.

03 серпня 2010 року в автомобілі ОСОБА_7 «Ніссан-Санні» біля будинку № 15 по вул. Академіка Філатова в м. Одесі, ОСОБА_5 отримав від нього хабара за не проведення перевірки щодо вчинення його батьком опору працівникам міліції - частину обумовленої суми грошей в розмірі 250 доларів США, а 03 серпня 2010 року в тому ж місці отримав другу частину хабара - обумовлену суму грошей в розмірі 200 доларів США.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2011 року вказаний вирок щодо ОСОБА_5 залишено без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.

У касаційній скарзі прокурор просить вирок та ухвалу щодо засудженого скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості, зазначаючи, що судами не повною мірою враховано обставини вчинення злочину.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість касаційної скарги, наявність підстав для її часткового задоволення і скасування ухвали суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_5 та правильність кваліфікації його дій за ст. 368 ч.2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги прокурора про неправильність застосування ст. 75 КК України та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки суду першої інстанції щодо призначеного засудженому покарання.

При призначені засудженому покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого та конкретні обставини скоєного злочину.

Так, суд першої інстанції врахував дані про особу засудженого, який раніше не судимий, позитивно характеризується, працює, свою вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, а також наявність на його утриманні хворого батька та вагітної жінки, з якою проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано призначив засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, а прийняте рішення належним чином мотивував.

Отже, покарання засудженому призначено судом першої інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Суд апеляційної інстанції доводи прокурора, які аналогічні тим, що наведені прокурором в касаційній скарзі щодо невідповідності ступеню тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості перевірив і своє рішення належним чином мотивував. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України. Інших доводів, які б спростовували висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо м'якості призначеного засудженому покарання прокурором в касаційній скарзі не наведено.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги і скасування вироку суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції із направленням справи на новий судовий розгляд не знаходить.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Київського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2011 року відносно ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.