Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І., суддів:Суржка А.В., Тельнікової І.Г., за участю прокурора Казнадзея В.В., розглянула в судовому засіданні 31 травня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Тернопільської області на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 7 грудня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_5

Вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 3 жовтня 2011 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та покладено на нього обов'язки, передбачені пунктами 3,4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено без зміни - заставу, а строк відбуття покарання постановлено рахувати з часу проголошення вироку.

Вирішено долю речових доказів по справі.

Стягнуто з ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 88,26 грн за експертизу наркотичних засобів № 2-1428 від 15.08.2007 року.

Згідно вироку суду 16 липня 2007 року приблизно о 1 годині, в темну пору доби, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (який засуджений за даний злочин вироком Теребовлянського районного суду від 21.11.2007 року), рухаючись в якості пасажирів автомобіля таксі «Фаворит» Део-Сенс р/н НОМЕР_1 з м. Бучач в напрямку м. Тернопіль, зупинились на 91 км а/д «Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль» та, не вступаючи в попередню змову між собою, кожен окремо нарвали виявлені на узбіччі вказаної дороги рослини коноплі, з метою подальшого використання її в особистих цілях без мети збуту.

Нарвавши кожен по пакету коноплі, повернулись до автомобіля таксі та продовжили рух в напрямку м. Тернополя. Вказаний транспортний засіб був зупинений працівниками ДПС ОДДЗ УДАІ в Тернопільській області, які викрили та вилучили у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дані пакети з рослинами коноплі. Згідно висновку експерта № 2-1428 від 15.08.2007 року речовина рослинного походження зеленого кольору (частина рослин), яку перевозив ОСОБА_5, має ботанічні ознаки рослин коноплі, містить тетрагідроканнабіол і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом (марихуаною). Маса вилученого канабісу в перерахунку на суху речовину становила 120,55 г.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 7 грудня 2011 року апеляцію засудженого ОСОБА_5 задоволено, вирок Теребовлянського районного суду від 3 жовтня 2011 року відносно нього в частині призначеного покарання змінено. Прийнято рішення вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1500 гривень. В решті вирок районного суду залишено без зміни.

В касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

При цьому, зазначає, що апеляційний суд, всупереч вимогам статей 373, 378 КПК України, при винесені ухвали погіршив становище засудженого, так як змінив призначене вироком районного суду ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, на штраф, який належить відбувати реально.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касатора у повному обсязі; перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд з наступних підстав.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу й полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Згідно із ст.ст. 51, 53 КК України штраф є одним із видів покарання і зводиться до накладення на засудженого грошового стягнення у випадках і межах, встановлених в Особливій частині КК України (2341-14) .

Відповідно до ст. 74 КК України засуджений може бути звільнений від відбування призначеного йому покарання у випадках, передбачених КК України (2341-14) . Таке звільнення є однією з форм реалізації кримінальної відповідальності, завдяки якій виправлення і попередження нових злочинів досягається без реального застосування до засудженого обмежень його прав і свобод, але в умовах контролю за його поведінкою.

Виходячи із положень ст. 75 КК України, звільнення від відбуття покарання з випробуванням можливе лише від покарань, передбачених даною нормою закону. Штраф до переліку покарань, зазначених у цій нормі, не входить і, у разі його призначення, належить виконувати реально.

Крім того, відповідно до змісту ст. 373 КПК України апеляційний суд змінює вирок у випадках, коли така зміна не погіршує становище засудженого.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 3 жовтня 2011 року ОСОБА_5 призначено покарання у виді позбавлення волі, від якого його було звільнено на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком. Апеляційний суд ухвалою змінив призначене вироком суду покарання, від якого ОСОБА_5 було звільнено з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, на штраф, який належить відбувати реально.

Таким чином, апеляційний суд, винісши ухвалу та погіршивши нею становище засудженого в частині його покарання, істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону.

А згідно змісту ч. 1 ст. 398 КПК України істотне порушення кримінально-процесуального закону є підставою для скасування ухвали апеляційного суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Апеляційного суду Тернопільської області від 7 грудня 2011 року щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а матеріали кримінальної справи - направленню на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду суду слід врахувати вищенаведене, ретельно перевірити доводи прокурора, зазначені в касаційній скарзі, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394- 396, 398 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 7 грудня 2011 року щодо засудженого за ч. 1 ст. 309 КК України ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.