Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Романець Л.А.

суддів Широян Т.А., Марчук Н.О.

за участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2011 року.

Вироком Івано-Франківського міського суду від 12 травня 2011 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого в силу ст. 89 КК України

за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 342 грн. матеріальної та 7000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2011 року вирок суду щодо ОСОБА_1 змінено, із застосуванням ст. 69 КК України йому призначено покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 грн.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 25 травня 2008 року біля 23 годин 45 хвилин, в м. Івано-Франківську по вул. Дудаєва, знаходячись на зупинці громадського транспорту «ВХПУ № 3», під час конфлікту умисно спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості, що призвело до тривалого розладу здоров'я.

В касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 122 КК України, просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд через невідповідність призначено ОСОБА_1 апеляційним судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок безпідставного застосуванні ст. 69 КК України, а також порушенні апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України при обґрунтуванні рішення про можливість призначення ОСОБА_1 покарання у виді штрафу.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку касаційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доведеність вини ОСОБА_1 у нанесенні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 при обставинах, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 122 КК України є правильною та ніким не оспорюється.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

З підстав, передбачених ст. 69 КК України суд може призначити особі більш м'яке покарання, ніж передбачено законом.

Змінюючи вирок Івано-Франківського міського суду від 12 травня 2011 року в частині призначеного судом ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, та призначаючи йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 грн., суд апеляційної інстанції послався на те, що при розгляді справи апеляційним судом ОСОБА_1 свою вину визнав, у вчиненому розкаявся, добровільно відшкодував збитки потерпілому, на утриманні, як єдиний годувальник, має малолітню хворобливу дитину та дружину, яка перебуває у декретній відпустці.

Врахована судом і протиправна поведінка потерпілого, а також фактично враховано те, що потерпілий від своєї апеляції відмовився та заявив про врегулювання цивільного позову із засудженим.

Всі ці обставини у сукупності суд визнав такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з чим колегія суддів погоджується.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись статями 394- 396 КПК України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2011 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.