Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів: Сахна Р.І., Крещенка А.М.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Житомирської області на вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від

04 жовтня 2011 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю

3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4

ч. 1 ст. 76 КК України.

Вирішено долю речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 28 травня 2011 року приблизно о 20:00 на вул. Червоноармійській у

с. Кривому Попільнянського району Житомирської області на ґрунті особистих неприязних стосунків під час бійки вдарив ОСОБА_3 ножем у грудну клітку, чим завдав тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, а також заподіяв однієї рани правого плеча, що є легким тілесним ушкодженням з короткочасним розладом здоров'я.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

У касаційній скарзі заступник прокурора Житомирської області, не оспорюючи доведеності винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильності кваліфікації його дій, просить постановлене судове рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує на те, що суд при призначенні ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України не достатньою мірою врахував усі обставини справи та безпідставно звільнив від його відбування на підставі ст. 75 КК України.

У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить залишити скаргу без задоволення, а судове рішення - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання касаційної скарги, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які заперечили проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Подія злочину, доведеність винуватості ОСОБА_2 кримінально-правова оцінка діяння за ч. 1 ст. 121 КК України відповідно до вимог

ст. 395 КК України не перевірялись, оскільки законність та обґрунтованість вироку в тій частині не були оскаржені.

Що стосується доводів прокурора про те, що ОСОБА_2 призначено покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину, то вони є безпідставними.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, котра вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з вимогами ст. 75 КК України в разі, якщо при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При призначенні ОСОБА_2 покарання із застосуванням

ст. 75 КК України суд навів у вироку переконливі підстави постановлення такого рішення. Зокрема, суд повною мірою врахував: ступінь тяжкості скоєного засудженим злочину; обставини справи, поведінку потерпілого ОСОБА_3; дії неповнолітніх свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які спровокували виникнення бійки між потерпілим та засудженим; відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність обставин, що його пом'якшує, - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди, вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілого, а також суд урахував дані про особу засудженого, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 раніше не був судимий, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, потерпілий ОСОБА_3 при розгляді справи районним судом заявив, що не має до засудженого претензій ні матеріального, ні морального характеру та просив призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Також прокурор, який брав участь у розгляді справи у судових дебатах, просив звільнити засудженого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням та з іспитовим строком.

За таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не порушив загальних засад призначення покарання, встановлених КК України (2341-14) , та дійшов правильного висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 цього ж Кодексу, і належним чином таке рішення мотивував.

Наведені в касаційній скарзі доводи щодо неможливості виправлення засудженого без відбування покарання не є достатніми для визнання неправомірним застосування ст. 75 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які би були підставою для скасування чи зміни судового рішення у справі, не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від

04 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області - без задоволення.