Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Крещенка А.М., Сахна Р.І.,

за участю прокурора Шевченко О.О.,

засудженої ОСОБА_1,

розглянула 29 травня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 14 червня 2011 року та на ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 8 листопада 2011 року.

Вказаним вироком засуджено

ОСОБА_1, 1954 р. н., громадянку України, не судиму,- за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 8 листопада 2011 року цей вирок місцевого суду залишено без зміни.

Згідно вироку, ОСОБА_1, 14 жовтня 2010 року, приблизно о 10 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у квартирі АДРЕСА_1, під час сварки на ґрунті особистих неприязних відносин побила руками, ногами та кухонною дощечкою свого чоловіка ОСОБА_2, після чого завдала останньому удари господарським ножем у голову та шию, умисно та з особливою жорстокістю вбивши його.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність призначеного їй покарання тяжкості вчиненого злочину та її особі, внаслідок суворості, просить пом'якшити його із застосуванням положень ст. 69 КК України.

Стверджує, що при розгляді справи апеляційним судом було порушено її право на захист.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала свою скаргу, та думку прокурора про законність й обґрунтованість оскаржених судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, зважаючи на таке.

Висновки про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2 за обтяжуючих обставин, зазначених у вироку, відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам, засудженою не оспорюються.

Покарання суд призначив з дотриманням загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, врахувавши особу винної, обставини які пом'якшують і обтяжують покарання, особливу тяжкість вчиненого злочину тощо.

Зокрема, суд врахував, що засуджена раніше не судима, позитивно характеризується, є особою похилого віку, активно сприяла розкриттю злочину який вчинила внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Врахував суд й ті обставини, на які посилається у своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 - поведінку потерпілого, який зловживав спиртними напоями, бив та ображав ОСОБА_1, витрачав її пенсію, внаслідок чого вони постійно сварились.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд правильно визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Твердження засудженої про вчинення нею вбивства у стані сильного душевного хвилювання спростовано висновками амбулаторних судових психолого-психіатричних експертиз (первісної та додаткової комплексної) та поясненнями експерта у судовому засіданні про те, що під час вчинення злочину ОСОБА_1 не знаходилась в будь-якому вираженому емоційному стані, який би міг істотно вплинути на її свідомість та дії; її збудження виникло у суб'єктивно складній ситуації на фоні алкогольного сп'яніння; у стані афекту вона не знаходилась, ніякими психічними захворюваннями чи тимчасовими психічними розладами не страждала (а. с. 135-136, 226-229, 322-323).

За таких обставин суд обґрунтовано призначив засудженій мінімальне покарання, передбачене санкцією п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, яке є справедливим, а підстав для його пом'якшення касаційний суд не вбачає.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції засудженої, правильно визнав їх необґрунтованими та докладно, у відповідності до вимог ст. 377 КПК України, вмотивував свої висновки в ухвалі.

Підстав для обов'язкової участі засудженої у розгляді справи судом апеляційної інстанції не було, сама вона не просила про це, отже, її право на захист не було порушено.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити судам повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, колегією суддів не виявлено.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 14 червня 2011 року щодо ОСОБА_1 та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 8 листопада 2011 року залишити без зміни, касаційну скаргу останньої - без задоволення.