Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Романенць Л.А.,

суддів Широян Т.А., Марчук Н.О.,

за участю

прокурора Сингаївської А.О.

захисника ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 травня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову Баришівського районного суду Київської області від 17 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 3 листопада 2011 року.

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 17 серпня 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 190 КК України на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році».

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 3 листопада 2011 року постанову Баришівського районного суду Київської області від 17 серпня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 17 серпня 2011 року визнано доведеною вину ОСОБА_5 в тому, що він в травні 2009 року, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, використовуючи неправдиві відомості про купівлю автомобіля «Опель» в кредит, переконавши ОСОБА_4, взяв у нього гроші в розмірі 3200 грн. для оплати першого внеску. Дані кошти ОСОБА_5 по кредиту не вніс, а привласнив їх та розпорядився на власний розсуд.

У вересні 2009 року ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_2 про можливість придбання в кредит недорогого автомобілю «Шкода», попередньо домовившись з останньою, про продаж її автомобілю «ЗАЗ Таврія» днз. НОМЕР_1 за 2300 доларів США для внесення першого внеску по кредиту. Виручені від продажу даного автомобіля кошти ОСОБА_5 по кредиту не вніс, а привласнив їх та розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у вересні 2009 року ОСОБА_5 шляхом обману, а саме, повідомивши ОСОБА_3 неправдиві відомості щодо обставин придбання у кредит автомобіля марки «Фольксваген», заволодів грошима ОСОБА_3 на загальну суму 3800 доларів США, що на той момент становило 32490 грн.

В касаційних скаргах, які є ідентичними за змістом та вимогами, потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять постанову та ухвалу суду щодо ОСОБА_5 скасувати, наголошуючи на тому, що суд неправильно застосував кримінальний закон, звільнивши ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 190 КК України на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році» (3680-17) , так як він визнаний винним та засуджений 11 квітня 2011 року Баришівським районним судом Київської області і не є суб'єктом амністії.

Заслухавши доповідача, думку прокурора та захисника ОСОБА_1, які не заперечують, що ОСОБА_5 на час постановлення даного вироку раніше був засуджений за інший злочин, втім вважають, що за дані злочини його звільнено від кримінальної відповідальності на законних підставах, а тому просили касаційні скарги потерпілих залишити без задоволення, а постановлені щодо ОСОБА_5 судові рішення - без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг потерпілих, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як видно із змісту касаційної скарги потерпілих, у обґрунтування питання про незаконність звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії, вони посилаються на наявність у ОСОБА_5 іншої судимості за умисний злочин, що, на їх думку, є перешкодою для застосування Закону України «Про амністію в 2011 році».

Аналогічного змісту обґрунтування містились у апеляціях цих же потерпілих на постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_5

Згідно із ст. 377 КПК України апеляційний суд у своїй ухвалі зобов'язаний зазначити, зокрема, аналіз доводів, наведених у апеляціях, а також докладні мотиви прийнятого рішення.

Зміст ухвали апеляційного суду указує на те, що при розгляді даної справи доводи апеляцій потерпілих залишились поза увагою апеляційної інстанції, без їх належної перевірки.

Колегія суддів вважає, що висновки апеляційного суду щодо обґрунтованості звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії ґрунтуються на припущеннях, без дослідження доказу, на який у своїх апеляціях посилались потерпілі, оскільки в матеріалах справи відсутні будь які дані про інші судимості ОСОБА_5, а зусиль для їх з'ясування апеляційним судом докладено не було.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_5 скасувати і справу направити на новий апеляційний розгляд.

Під час цього розгляду апеляційному суду слід, з використанням при необхідності передбачених законом процесуальних можливостей, розглянути апеляції потерпілих і прийняти законне та обґрунтоване рішення з викладенням в ухвалі мотивів прийняття такого рішення та аналізу доказів.

На підставі наведеного, керуючись статями 394- 396 КПК України, колегія суддів,-

Касаційні скарги потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 3 листопада 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати і справу направити на новий апеляційний розгляд.