Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Крещенка А.М., Сахна Р.І.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

розглянула 29 травня 2012 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 22 липня 2011 року та на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 листопада 2011 року.

Вказаним вироком засуджено

ОСОБА_1, 1958 р. н., не судимого, громадянина України,

за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17 листопада 2011 року цей вирок залишено без зміни.

Згідно вироку, ОСОБА_1, 1 березня 2011 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в квартирі АДРЕСА_1, під час сварки на ґрунті особистих неприязних відносин декілька разів ударив ОСОБА_3 ножем у груди, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі захисник засудженого, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок суворості, просить змінити вищезазначені судові рішення на підставі ст. ст. 69, 75 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив залишити оскаржені судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не підлягають.

Висновки про доведеність вини ОСОБА_1 в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК України в скарзі не оспорюються, а твердження захисника про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особи засудженого необґрунтоване.

Так, з матеріалів справи вбачається, що врахувавши характер й ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину та дані про його особу суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого тільки в умовах ізоляції від суспільства і призначив йому справедливе покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

Зокрема, суд врахував позитивні характеристики ОСОБА_1, його першу судимість та факт вчинення тяжкого злочину у стані алкогольного сп'яніння, правильно визнавши цю обставину такою, що обтяжує відповідальність.

Підстав для пом'якшення покарання колегія суддів не вбачає.

Апеляційний суд розглянув справу з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, а його ухвала відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено, відсутні посилання на такі порушення і у скарзі захисника.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 22 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 - без задоволення.