Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Крещенка А.М., Сахна Р.І.,

за участю прокурора Гладкого О.Є.,

розглянула 29 травня 2012 року в м. Києві справу про оскарження постанови слідчого про порушення кримінальної справи за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у її розгляді судом апеляційної інстанції, на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 6 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2011 року.

В цій справі вищезазначеною постановою місцевого суду задоволено скаргу ОСОБА_1 і скасовано постанову слідчого Біляївського РВ ГУ МВС України в Одеській області від 19 червня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом ДТП за ознаками злочину, передбаченого ст. 291 КК України.

Вищевказаною ухвалою апеляційного суду залишено без зміни рішення суду першої інстанції.

Згідно судових рішень, ОСОБА_2, 10 червня 2010 року, приблизно о 10 годині, керуючи автомобілем Міцубісі-Галант на автодорозі Одеса-Рені, наїхала на пішохода ОСОБА_1, який раптово вибіг на проїжджу частину, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження.

Визнавши, що для порушення кримінальної справи не було приводів та підстав, суд скасував оскаржену постанову слідчого.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати зазначені судові рішення, оскільки на момент порушення кримінальної справи були достатні дані, які вказували на наявність ознак злочину. Зокрема, прокурор звертає увагу на те, що ОСОБА_3 - пасажиру автомобіля, яким керував ОСОБА_2, спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, а винуватцю ДТП ОСОБА_1 - тяжкі тілесні ушкодження.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, як вбачається з його рішення, усупереч вимогам ст. 236-8 КПК України не дав оцінку тому факту, що на час ухвалення постанови про порушення кримінальної справи були відомі усі учасники ДТП, внаслідок якої двом особам - пішоходу ОСОБА_1 та пасажиру автомобіля ОСОБА_3 - спричинені тілесні ушкодження.

Оскільки тяжкість таких ушкоджень встановлюється висновком судово-медичної експертизи, призначення якої можливе тільки після порушення кримінальної справи, то оцінка зазначеного факту при розгляді даної справи мала істотне значення.

Отже, висновок про відсутність підстав до порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 291 КК України, є передчасним.

Апеляційний суд не звернув увагу на допущене місцевим судом порушення, внаслідок чого ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 1 ст. 398 КПК України, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 6 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2011 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого про порушення кримінальної справи скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.