Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В.,суддів Тельнікової І.Г., Франтовської Т.І., за участю прокурора Сорокіної О.А., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - ОСОБА_5 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 16 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 07 грудня 2011 року відносно ОСОБА_6

Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 16 вересня 2011 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, який не має судимості,

засуджено:

за ст. 185 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік,

за ст. 187 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,

за ст. 187 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_6 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено обов'язки: повідомляти органи виконання покарання про зміну місця свого проживання і роботи та з'являтися до зазначених органів для реєстрації.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він в кінці серпня 2009 року на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 проник до салону автомобіля «Шевроле Лачетті», д.н.з. НОМЕР_1, двері якого були відчинені, та таємно викрав автомагнітолу марки «Кларіон» вартістю 3 000 грн., чим заподіяв власнику автомобіля ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму.

07 грудня 2010 року близько 20 години 00 хв. ОСОБА_6 на вулиці Водопровідній, навпроти будинку АДРЕСА_3 з корисливих спонукань вчинив розбійний напад на ОСОБА_8, застосовуючи до нього фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, і заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження, що тягли за собою короткочасний розлад здоров'я, та заволодів майном потерпілого на загальну суму 1 725 грн.

23 лютого 2011 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_6, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, за попередньою змовою з ОСОБА_9 групою осіб, в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1, вчинив розбійний напад на ОСОБА_10, застосовуючи за допомогою електрошокера до потерпілого насильство, небезпечне для його життя та здоров'я, та відкрито заволодів майном ОСОБА_10 на загальну суму 1 850 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07 грудня 2011 року вказаний вирок залишено без змін.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_9, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.

У касаційній скарзі прокурор просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з тим, що призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості, зазначаючи, що суд не врахував всіх обставин справи і даних про особу засудженого та безпідставно призначив йому покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, а апеляційний суд на це уваги не звернув і своє рішення за апеляцією прокурора належним чином не мотивував.

В запереченнях на касаційну скаргу засуджений ОСОБА_6 вважає доводи скарги необґрунтованими, а судові рішення законними, просить скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість доводів касаційної скарги і її часткове задоволення, скасування ухвали суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Як вбачається з вироку, суд, призначаючи покарання ОСОБА_6 із застосуванням ст. 75 КК України, послався на те, що він щиро розкаявся у вчиненому, з'явився із зізнанням та добровільно частково відшкодував завданий збиток, характеризується як посередньо, так і позитивно, його молодий вік, він не працює, розлучений, має на утриманні малолітню дитину.

Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що при вирішенні зазначеного питання він має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи.

Зокрема, суд, застосовуючи ст. 75 КК України, в достатній мірі не врахував тяжкість вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості і тяжкого, вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння, посередні характеристики за місцем проживання та роботи, те, що він не працює та розлучений. Крім того, поза увагою залишилося рішення Ірпінського міського суду від 10 травня 2011 року, яке набрало законної сили, щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_11 з його матір'ю, а також ті дані та обставини, що стали підставами для прийняття такого рішення.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання не є достатнім і необхідним для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, не відповідає ступеню тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на допущене судом першої інстанції порушення при призначенні покарання засудженому та залишив поза увагою доводи прокурора щодо безпідставного застосування судом першої інстанції ст. 75 КК України, їх ретельно не перевірив та не спростував, відповіді на них не дав, а прийняте рішення належним чином не мотивував.

За таких обставин, доводи прокурора у касаційній скарзі про невідповідність призначеного судом покарання із застосуванням ст. 75 КК України ступеню тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості колегія суддів вважає обґрунтованими і в цій частині скарга підлягає задоволенню.

Рішення суду про застосування ст. 69 КК України є мотивованим і відповідає вимогам закону.

Таким чином, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінально-процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, та у відповідності з вимогами ст. 398 ч.1п.1 КПК України є підставою для скасування такого рішення, у зв'язку з чим ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді необхідно врахувати наведене, а також доводи прокурора, зазначені в його апеляції і касаційній скарзі, справу розглянути відповідно до вимог КПК України (1001-05) та прийняти законне і обґрунтоване рішення, а, в разі підтвердження обсягу обвинувачення, за яким ОСОБА_6 визнано винуватим, призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 07 грудня 2011 року відносно ОСОБА_6 скасувати, а справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд.