Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі

головуючого Наставного В.В.

суддів Франтовської Т.І., Тельнікової І.Г.

з участю прокурора Деруна А.І.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 січня 2012 року щодо нього.

Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 5 серпня 2011 року засуджено,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 5 січня 2011 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн.;

за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки передбачені п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 січня 2012 року вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 5 серпня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінено, а саме, скасовано вирок в частині звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України.

Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він скоїв незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, повторно, за наступних обставин.

2 травня 2011 року, близько 14 години, ОСОБА_1 поблизу будинку № 42 по вул. Аерофлотській в м. Кіровограді, знайшов шприц з рідиною, яку він визначив як наркотичний засіб, який взяв собі для власного вживання, тобто незаконно придбав наркотичний засіб, повторно. Придбаний наркотичний засіб ОСОБА_1 зберігав в кишені, і коли в той же день біля будинку № 40/3 по вул. Аерофлотській в м. Кіровограді, побачив працівників міліції то вилив наркотичну речовину з шприца на землю, а шприц викинути не встиг. Під час огляду місця події 2 травня 2011 року, працівники міліції вилучили з кишені ОСОБА_1 шприц з залишками речовини, яка відповідно до висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом, опієм - ацетільованим вагою 0,009 г.

В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок апеляційного суду щодо нього скасувати та залишити в силі вирок першої інстанції. Вказує, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги дані про його особу та призначено занадто суворе покарання. Зазначає, що не був попереджений про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а тому рішення суду про оголошення його в розшук та привід його в судове засідання є передчасним.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбачених ч. 2 ст. 309 КК України ґрунтуються на досліджених та перевірених судом доказах, яким дана належна оцінка.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про те, що він не був повідомлений про розгляд справи апеляційним судом спростовуються матеріалами кримінальної справи. Справа призначалася до розгляду в Апеляційному суді Кіровоградської області на 6 жовтня 2011 року, проте засуджений ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки в суд не повідомив. Судом була винесена постанова про привід засудженого в судове засідання призначене на 20 жовтня 2011 року, в яке ОСОБА_1 також доставлений не був. Згідно рапорту дільничного інспектора Кіровського РВ УМВС України в Кіровоградській області Баранова В.В., ОСОБА_1 по місцю проживання фактично не з'являється, місце його перебування не відомо (а.с. 115-116).

Апеляційний суд при розгляді апеляції на вирок місцевого суду визнав правильною кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України відповідно до встановлених фактичних обставин справи.

Стосовно призначеного судом першої інстанції із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України покарання засудженому ОСОБА_1, то апеляційний суд визнав його м'яким, таким, що не відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, та задовольнив апеляцію прокурора в цій частині.

Апеляційний суд дотримався положень ст.ст. 365, 366, 378 КПК України при розгляді поданої прокурором апеляції на вирок суду першої інстанції, а постановлений в апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.ст. 332- 335 КПК України.

Вирішуючи питання про обрання покарання ОСОБА_1, апеляційний суд виходив не лише з характеру і ступеня тяжкості вчиненого, але й відповідно до ст.ст. 65, 66 КК України урахував всі пом'якшуючі покарання засудженого обставини, які були встановлені судом першої інстанції та на які посилається засуджений в касаційній скарзі.

Призначене ОСОБА_1, покарання відповідає характеру і ступеню тяжкості злочину, всім обставинам справи і є необхідним для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, як це передбачено ст. 65 КК України. Апеляційний суд навів у вироку мотиви прийнятого рішення.

Підстав вважати призначене ОСОБА_1 покарання явно несправедливим внаслідок його суворості, про що зазначає засуджений у касаційній скарзі, не вбачається, як і не вбачається обставин для пом'якшення покарання.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону при постановленні вироку щодо ОСОБА_1, і зокрема в частині призначеного засудженому покарання з боку апеляційного суду не виявлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 січня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.