Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Литвинова О.М.,суддів: Квасневської Н.Д., Швеця В.А.,за участю прокурора Таргонія О.В.,розглянула 24 травня 2012 року у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_5 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 1 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 1 листопада 2011 року щодо ОСОБА_6

Вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 1 грудня 2009 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 14 червня 2006 року за ч. 2 ст. 367 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 рік, звільненого від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 рік без сплати штрафу, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 рік без сплати штрафу, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ст. 76 КК України.

Згідно з вироком, ОСОБА_6, будучи службовою особою, обіймаючи посаду державного виконавця ВДВС Полтавського РУЮ, протягом липня 2002 року, неналежно виконував свої службові обов'язки та внаслідок несумлінного ставлення до них спричинив тяжкі наслідки для потерпілого ОСОБА_5

Так, ОСОБА_6.в липні 2002 року на підставі виконавчого надпису, вчиненого нотаріусом про стягнення з ПП ОСОБА_5 заставного майна у ПРУ КБ «Приват Банк» на загальну суму 126 529,57 грн відкрив виконавче провадження та 18 липня 2002 року, прибувши до с. Верхоли Полтавського району, в присутності понятих описав та наклав арешт на майно належне ОСОБА_5

29 липня 2002 року ОСОБА_6 виніс постанову про залучення до виконавчого провадження експерта з оцінки майна ПП «ОСОБА_5», при цьому неналежно ставлячись до своїх повноважень не перевірив точний перелік найменувань майна, що перебувало під заставою та включив до переліку майна холодильну камеру, яка не перебувала під заставою і примусовому відчуженню не підлягала.

Крім того, ОСОБА_6 неналежно ставлячись до своїх службових обов'язків не звернув уваги на наявність у домоволодінні по АДРЕСА_1 двох окремих огорож: однієї з шиферу, а іншої комбінованої, що призвело до незаконного відчуження останньої.

Внаслідок неналежного ставлення до своїх службових обов'язків ОСОБА_6 своїми діями спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 9 761 грн, що станом на 2002 рік є тяжкими наслідками.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 1 листопада 2011 року вирок щодо ОСОБА_6 скасовано, на підставі ст. 49 КК України ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України та провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У касаційній скарзі потерпілий оскаржує фактичні обставини справи, вказує на однобічність та неповноту досудового та судового слідства, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що апеляційним судом неправильно застосована ст. 49 КК України. Просить вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги потерпілого, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, доводи якої є аналогічними доводам апеляції потерпілого, ОСОБА_5 вказує на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, оскаржує встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, які були предметом перевірки апеляційного суду. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України з цих підстав оскаржувані судові рішення перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 367 КК України кваліфіковано правильно.

Доводи касаційної скарги потерпілого щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції кримінального закону є необґрунтованими.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років.

Суд апеляційної інстанції правильно застосував кримінальний закон та звільнив ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, оскільки з дня вчинення злочинів і до дня набрання судовими рішеннями законної сили минуло більше п'яти років.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам першої та апеляційної інстанції повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані і справедливі рішення та неправильного застосування кримінального закону у касаційному порядку не встановлено.,

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

Вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 1 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 1 листопада 2011 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілого - без задоволення.

З оригіналом згідно: суддя О.М. Литвинов