Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Романець Л. А..,суддів:Марчук Н.О., Широян Т.А.,з участю прокурора Сорокіної О.А.,розглянула в судовому засіданні у м. Києві 22 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 вересня 2011 року щодо засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Вироком Енергодарського міського суду Запорізької області від 6 липня 2011 року
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за:
ч. 5 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки без конфіскації майна;
ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна;
ч. 1 ст. 304 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ч.ч.1,2,3,4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше судимого: вироком Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 18 травня 2010 року за ч.2 ст. 187 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
засуджено:
за ч. 5 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки без конфіскації майна;
за ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.
На підставі ч.ч.1,2,3,4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.
На підставі ч.ч.1,2,3,4 ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2010 року у виді позбавлення волі строком на 1 рік, та остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років без конфіскації майна.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, такого, що не має судимості,
засуджено:
за ч. 5 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки без конфіскації майна;
за ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.
На підставі ч.ч.1,2,3,4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_6, звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Питання про долю речових доказів вирішено у відповідності із вимогами ст. 81 КПК України.
Як визнав встановленим суд, у червні 2010 року ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 з метою незаконного заволодіння транспортними засобами та чужого майна об'єднались в організовану групу, у складі якої вчинили ряд особливо тяжких злочинів.
У ході вчинення злочинів засуджені діяли згідно відведених ролей, використовували автомобіль і мобільні телефони.
Так 13 серпня 2010 року о 3 год ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 діючи у складі організованої групи, за попередньою змовою між собою, з метою вчинення злочину, на автомобілі ВАЗ 2107, дрн НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7. прибули до будинку АДРЕСА_1, де діючи відповідно до розробленого плану, ОСОБА_6 залишився чекати в автомобілі, а ОСОБА_5 та ОСОБА_7 застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я, відкрито викрали мобільний телефон у неповнолітнього ОСОБА_9, чим завдали потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1310 грн. Після цього засуджені на автомобілі зникли з місця вчинення злочину.
16 серпня 2010 року о 1 год ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 діючи у складі організованої групи, за попередньою змовою між собою, з метою заволодіння транспортним засобом, на автомобілі приїхали до будинку АДРЕСА_2, де діючи умисно, повторно, із корисних спонукань відповідно до розробленого плану та узгоджено всіма учасниками злочинної групи, згідно з яким ОСОБА_7 та ОСОБА_6, знаходились в автомобілі ВАЗ 2107 дрн НОМЕР_1, та спостерігали за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_5 незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 21043 дрн НОМЕР_2, що належав ОСОБА_10, чим завдали потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 17 556 грн. Автомобіль, який належав ОСОБА_10 ОСОБА_5 перегнав у с.Дніпровку, при цьому ОСОБА_7 і ОСОБА_6 їхали попереду щоб сповістити ОСОБА_5 по телефону про наявність працівників ДАІ.
13 жовтня 2010 року о 1 год, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 повторно, діючи у складі організованої групи, за попередньою змовою між собою, аналогічним способом біля будинку АДРЕСА_3, заволоділи автомобілем ВАЗ 2103 дрн НОМЕР_3, що належав ОСОБА_11, чим завдали потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 12 344 грн 59 коп.
20 жовтня 2010 року о 3 год, біля будинку АДРЕСА_4, засуджені діючи за попередньою змовою, відповідно до розробленого плану та узгодженого всіма учасниками злочинної групи, згідно якого ОСОБА_6, знаходився в автомобілі ВАЗ 2107 дрн НОМЕР_1, та спостерігав за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_7 та ОСОБА_5 повторно із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я, відкрито викрали майно ОСОБА_12, чим завдали потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 2615 грн.
В цей же день, 20 жовтня 2010 року о 5 год, в районі будинку АДРЕСА_5, засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, діючи умисно, повторно, із корисних спонукань відповідно до розробленого плану та узгодженого всіма учасниками злочинної групи, за попередньою змовою між собою, незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ 21011 дрн НОМЕР_4, що належав ОСОБА_13, чим завдали потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 9 337 грн 58 коп.
ОСОБА_5, будучи достовірно обізнаним про те, що ОСОБА_7 є неповнолітнім, щляхом умовлянь та переконань, втягнув його в злочинну діяльність, в результаті чого неповнолітнім ОСОБА_7 в складі організованої групи вчинено ряд відкритих викрадень чужого майна громадян і незаконні заволодіння транспортними засобами в м. Енергодарі Запорізької області.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 вересня 2011 року, вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 6 липня 2011 року щодо засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, змінено.
Перекваліфіковано дії ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з ч.5 ст. 186 КК України на ч.2 ст. 186 КК України; з ч.3 ст. 289 КК України на ч.2 ст. 289 КК України і призначено покарання ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки; за ч.2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.
ОСОБА_5 за ч.1 ст. 304 КК України залишено покарання призначене місцевим судом.
На підставі ст. 70 КК України визначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покладено обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
На підставі ст. 70 КК України визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 3 роки. На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_6 покладено обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
На підставі ст. 70 КК України визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 КК України визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.
Скасовано вказівку місцевого суду про визнання автомобіля ВАЗ 2107, дрн НОМЕР_1 і напівпричепа дрн НОМЕР_5, належних на праві приватної власності ОСОБА_6, знаряддями злочинів і конфіскації їх в доход держави.
В решті вирок суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, просить ухвалу апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у зв'язку із істотним порушення вимог кримінально-процесуального законодавства та невідповідністю призначених апеляційним судом покарань ступеню тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених.
На думку прокурора, судом апеляційної інстанції порушено вимоги ст. 365 КПК України, безпідставно та необґрунтовано перекваліфіковано дії засуджених, вчинивших злочини у складі організованої групи.
Прокурор вважає висновки суду апеляційної інстанції викладені в ухвалі суперечливими, оскільки висловлюючись в ухвалі про відсутність кваліфікуючої ознаки - вчинення злочину у складі організованої групи, суд фактично підтвердив її наявність, пославшись на те, що доведеність вини засуджених в скоєнні інкримінованих їм злочинів власними показаннями, свідченнями потерпілих, речовими доказами, іншими матеріалами кримінальної справи. Таким чином, прокурор вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції є не мотивованою.
Прокурор також вказує, що при призначенні покарання судом не повною мірою враховані дані, які характеризують особи засуджених та обставини вчинених злочинів, а також неправильно вирішено долю речових доказів у справі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із вироку, місцевий суд прийшов до висновку, що вказані у вироку злочини (за винятком ст. 304 ч.1 КК України) засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 вчинили у складі організованої групи. При цьому суд навів детальні мотиви прийнятого рішення.
Розглядаючи апеляцію прокурора, апеляційний суд прийшов до висновку, що винність ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 у вчиненні вказаних у вироку злочинів доведена.
Разом з тим, апеляційний суд не спростувавши висновки місцевого суду про те, що засуджені вчинили злочини у складі організованої групи, вніс відповідні зміни у вирок.
Колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені докладні мотиви прийнятого рішення.
На думку колегії суддів данні вимоги Закону судом апеляційної інстанції не виконані.
Так виключаючи кваліфікуючу ознаку «вчинення злочину організованою групою», апеляційний суд фактично не навів мотивів прийнятого рішення чим грубо порушив вимоги ст. 377 КПК України.
За таких обставин рішення апеляційного суду не можна визнати законним і обґрунтованим, тому ухвала суду підлягає скасуванню.
Під час нового апеляційного розгляду, суду необхідно розглянути апеляцію прокурора у відповідності з вимогами Глави 30 КПК України (1001-05)
, навести докладні мотиви прийнятого рішення.
В разі доведеності винності ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненні вказаних у вироку злочинів призначене їм покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід визнати м'яким.
Під час нового розгляду справи, суду апеляційної інстанції необхідно з'ясувати всі обставини по справі та постановити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 вересня 2011 року щодо засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Судді:
|
Л.А. Романець
Н.О.Марчук
Т.А. Широян
|
З оригіналом згідно: суддя Романець Л.А.